Мирні переговори як прикриття: Аналітики пояснили справжні цілі Кремля

Росія намагається домогтися економічних поступок від Сполучених Штатів і розвитку ділових відносин із Вашингтоном, водночас не демонструючи готовності до компромісів для завершення війни проти України. Крім того, Москва прагне обмежити участь європейських країн у мирних переговорах. Таку оцінку оприлюднили аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 28 жовтня, передають Патріоти України.

Навіщо Кремлю економічні домовленості зі США

Аналітики звернули увагу на суперечливі заяви російських посадовців щодо угоди між США та Росією про дизельне пальне, укладеної 9 жовтня.

27 жовтня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав цю домовленість суто комерційною. За його словами, вона не передбачала політичних чи безпекових зобов’язань Росії в обмін на закупівлю російського дизеля Сполученими Штатами.

Лавров також заявив, що інформаційна війна навколо України триватиме й може посилюватися.

Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше теж заперечував прямий зв’язок між угодою щодо дизельного пального та переговорами про припинення війни.

Водночас глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв стверджував, що домовленість про дизель і призупинення частини американських санкцій проти Росії можуть сприяти досягненню миру.

В ISW вважають, що така риторика допомагає Москві відокремлювати економічні домовленості зі США від переговорів про завершення війни. На думку аналітиків, Росія прагне отримати економічні переваги, які можуть підтримати її подальші військові зусилля, не пропонуючи натомість суттєвих поступок.

Чому Росія хоче усунути Європу від переговорів

Ще однією метою Кремля, за оцінкою ISW, є обмеження участі європейських держав у мирному процесі.

Лавров заявив, що телефонні розмови президента РФ Володимира Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре нібито свідчать про бажання Європи долучитися до переговорів.

Помічник президента Росії Юрій Ушаков, зі свого боку, повідомив, що європейських представників не планують залучати до тристоронніх переговорів України, США та Росії, які мають відбутися в листопаді.

Водночас 25 жовтня Пєсков заявив, що Москва готова підтримати європейського переговорника, якщо той сприятиме мирному врегулюванню.

Аналітики ISW трактують цю заяву як сигнал про те, що Кремль може бути готовим співпрацювати лише з тими представниками Європи, які погодяться з максималістськими вимогами Росії до України.

Кремль повертається до вимог щодо НАТО

За оцінкою ISW, заяви російських посадовців пролунали на тлі відновлення вимог, які Москва висувала ще в грудні 2021 року.

Тоді Росія, зокрема, вимагала обмежити подальше розширення НАТО та скоротити військову присутність альянсу в Європі до рівня, який існував до 1997 року.

Аналітики вважають, що виконання таких вимог фактично дало б Росії можливість впливати на внутрішні рішення НАТО та обмежило б право європейських держав самостійно обирати військові союзи.

У ISW нагадують, що Кремль неодноразово намагався представити Росію та США як головні сторони, які мають визначати умови завершення війни, відсуваючи європейських лідерів від переговорного процесу.

Отже, за оцінкою аналітиків, Москва прагне не лише отримати економічні переваги від Вашингтона, а й домогтися зміни безпекового порядку в Європі. Водночас у звіті ISW зазначається, що Росія поки не продемонструвала поступок, які могли б створити основу для змістовних мирних переговорів.