Росія і ще 12 авторитарних країн проголосували проти подальшого розгляду на 75-й Генасамблеї Організації Об'єднаних Націй пункту про "обов'язок захищати", чим звузили можливість ООН обговорювати злочини проти людяності і порушення прав людини, зазначають Патріоти України.

Як повідомив у Facebook постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, крім Росії, проти виступили Білорусь, КНР, Іран, Киргизстан, Конго, Куба, М'янма, Нікарагуа, Єгипет, Еритрея, Південний Судан і Сирія, яка і була ініціатором вилучення цього пункту.

"Тринадцять – стільки країн виступили проти внесення до порядку денного 75-ї ГА ООН пункту про "обов'язок захищати". Пункт, який вже був проголосований і рекомендований 74-ю сесією для розгляду на 75-й. Пункт, який був цього тижня рекомендований і Генеральним комітетом ООН для внесення. Україна серед ко-спонсорів збереження цього питання в порядку денному ГА", – зазначив він.

Кислиця уточнив, що Росія, Білорусь, Сирія, Іран, Конго, Куба, М'янма і Нікарагуа також голосували на 74-й сесії проти внесення до порядку денного 75-ї сесії пункту "Ситуація на окупованих територіях України". 18 вересня цей пункт не наважилися поставити на голосування після "відвертої поразки" 4 вересня.

"Обов'язок захищати" або "обов'язок захистити" (responsibility to protect, R2P) – це концепція в міжнародному праві, підтримана ООН в 2005 році. Складається з декількох принципів, які ґрунтуються на ідеї суверенітету не як привілея держави, а як, зокрема, обов'язку держави щодо свого населення.

Згідно з концепцією, на державі лежить первинний борг щодо захисту населення на території держави. Якщо держава не в змозі захистити людей, чи то через відсутність можливості, чи то через брак або відсутність політичної волі – обов'язок захищати переходить до міжнародного співтовариства.

Обов'язок захищати є переосмисленням концепції гуманітарної інтервенції. Але на відміну від неї передбачається застосування військових акцій як обов'язок міжнародного співтовариства, а не як право держави або групи держав.

Концепція "обов'язку захищати" націлена на попередження міжнародних злочинів: геноцид, військові злочини, злочини проти людства, етнічні чистки.

Разом з тим існують думки, що R2P може застосовуватися і в інших ситуаціях. Може мати місце застосування сили однією державою проти іншої в т.ч. і для цілей, яких не мали на увазі розробники концепції і країни, які прийняли відповідну резолюцію ГА ООН.