Нафтовий вентиль і вето в ЄС: Ось що втратить Кремль через розгромну поразку Орбана

Поразка прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на парламентських виборах може суттєво послабити вплив Кремля в Європейському Союзі. Протягом останніх років Будапешт залишався одним із ключових союзників Москви в ЄС, блокуючи важливі рішення та просуваючи вигідні для Росії ініціативи, передають Патріоти України.

Втрата цього політичного важеля означає для Кремля серйозні геополітичні наслідки. Про це пише видання "Можем объяснить".

Втрата "вето" в ЄС

Угорщина за часів Віктора Орбана неодноразово блокувала рішення Європейського Союзу, які вимагали одностайної підтримки. Зокрема, уряд Будапешта гальмував санкційні пакети проти Росії та фінансову допомогу Україні.

У лютому 2026 року Угорщина утримувала вето на нові санкції, пов’язуючи це з енергетичними інтересами. А вже у березні Орбан заблокував ключовий пакет фінансової допомоги Україні обсягом 90 мільярдів євро. Після його поразки Кремль ризикує втратити цей інструмент впливу на рішення ЄС.

Енергетичний важіль

Угорщина є одним із найбільших у Європі імпортерів російських енергоносіїв. Частка нафти, що надходить трубопроводом "Дружба", сягала близько 93% у структурі імпорту країни.

Саме залежність від російських ресурсів слугувала підґрунтям для проросійської політики уряду Орбана. Зміна влади може призвести до перегляду енергетичної співпраці з Москвою та зменшення її впливу.

Лобіювання інтересів олігархів

За даними журналістів, угорська влада брала участь у процесах виведення російських олігархів із санкційних списків ЄС. У розмовах між главою МЗС Росії Сергієм Лавровим і його угорським колегою Петером Сійярто обговорювалися конкретні прізвища.

Зокрема, йшлося про сестру бізнесмена Алішера Усманова. Угорщина разом зі Словаччиною готувала пропозиції щодо зняття санкцій, і в березні 2025 року обмеження з неї були скасовані.

Активність російської розвідки

Угорщина тривалий час залишалася одним із центрів активності російських спецслужб у Європі. З 2013 року в країні працював офіцер Головного управління Генштабу РФ Антон Горьов, який займався організацією проросійських акцій та встановленням контактів із місцевими політичними групами.

Військовий аташе Олег Смирнов координував поїздки угорських діячів до Росії, а згодом його змінив інший представник російської військової розвідки, який працював із медіа для просування кремлівських наративів.

Дезінформаційні кампанії

Напередодні виборів 2026 року в Угорщині активно діяли російські інформаційні мережі. За даними розслідувань, кампанію координував Сергій Кирієнко.

У соціальних мережах з’являлися десятки акаунтів із політичною рекламою проти опозиційної партії "Тиса". У Twitter діяла мережа під назвою "Матрьошка", яка маскувалася під авторитетні ЗМІ. Також створювалися сайти-двійники новинних ресурсів із фейковими матеріалами проти опозиції.

Церковний вплив

Окремим каналом впливу Кремля була співпраця через релігійні структури. У 2019 році Віктор Орбан зустрічався з митрополитом Іларіоном, який відповідав за зовнішні зв’язки Російської православної церкви.

Після переїзду до Будапешта Іларіон швидко отримав угорське громадянство, а представники РПЦ регулярно брали участь у публічному житті країни. Угорщина також виступала проти запровадження санкцій ЄС проти патріарха Кирила.

Отже, поразка Орбана означає втрату для Москви одного з ключових союзників у Європейському Союзі. Кремль позбавляється одразу кількох важелів впливу — від блокування рішень ЄС до енергетичних і інформаційних інструментів.

Подальша політика нового уряду Угорщини визначить, наскільки швидко і глибоко відбудеться цей розрив, однак уже зараз очевидно, що позиції Росії в Європі можуть суттєво ослабнути.