
Останні випадки загибелі українських льотчиків під час виконання польотів - на Житомирщині та під Бахмутом – пов'язані з вкрай небезпечними умовами, в яких вони відбуваються. Літаки та гелікоптери були змушені здійснювати групові маневри на гранично низькій висоті - до 30 метрів, передають Патріоти України.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі, військовий експерт Роман Світан. "Такі види польотів – найнебезпечніші з усіх, що існують в авіації. Тому що один із літаків або гелікоптерів практично притиснутий до землі. При цьому вони летять на великих швидкостях", – пояснив він.
Експерт повністю відкинув версію, що загибель льотчиків могла бути результатом спецоперації країни-окупанта Росії. "Ні, однозначно ні. Справа в тому, що обидві катастрофи походять від зіткнень літальних апаратів у групових польотах на гранично малій висоті", – сказав він.
У цьому контексті Світан уточнив, що швидкість вертольота в ході таких маневрів сягає 250 кілометрів на годину, літака – 600. При цьому висота обмежена 30 метрами, оскільки вище літак або гелікоптер стають видимими для ворожих локаторів.
"Літати на гранично малих висотах нас змушує відсутність нормальних літаків, які можуть убезпечити себе, з системами РЕП і прикрити", – пояснив полковник.
"Ми змушені йти між землею і променем локатора противника. А промінь починається з висоти в 30 метрів – він уже бачить нас. І в цьому діапазоні, від 0 до 30 метрів, треба прошмигнути, проскочити. Одному літаку ще вистачає цієї відстані, а двом – ні. Тому що вони йдуть не на одній висоті, а або з приниженням, або з підвищенням.Отже, один з гелікоптерів або літаків практично стелиться біля землі", – розповів Світан.
Водночас він наголосив, що відпрацювання льотних навичок у таких умовах є вкрай важливим для підготовки льотчиків, оскільки "бойові завдання виконуються в основному парою".
Кабінет Міністрів України розширив перелік держав, громадяни яких можуть отримати громадянство України у спрощеному порядку, передають Патріоти України. Раніше до списку входили лише Канада, Німеччина, Польща, США та Чехія. Тепер до переліку додали ще ...
Контакти Києва та Москви переговорами можна назвати лише дуже умовно, це були радше обміни інформацією та позиціями, ніж повноцінні переговори між державами чи делегаціями. І також ці зусилля лише умовно можна назвати тристороннім форматом, адже більші...