"Наїзд на Путіна, або Чому Зеленський атакує Росію в стилі Лукашенка", - блогер

"Володимир Зеленський під час дводенного робочого візиту до Польщі, приуроченого до 75-ї річниці звільнення нацистського концтабору Авшвіц-Біркенау (в колишньому СРСР відомий як Освенцим), зробив низку заяв, що стосувалися сфери історичної пам’яті. Ці висловлювання викликали чималий резонанс. Насамперед привернули увагу слова українського президента, якими він визнав спільну відповідальність СРСР і нацистської Німеччини за розв’язання Другої світової війни. Ця теза прозвучала з вуст Зеленського на брифінгу після зустрічі з польським лідером Анджеєм Дудою у Варшаві. "Польща і польський народ першими відчули наслідки злочинної змови тоталітарних режимів. Це призвело до початку Другої світової війни і дозволило нацистам запустити смертельний маховик Голокосту", - сказав Зеленський.

Фактично ці слова означають, що український президент став на бік Польщі в публічній суперечці між Варшавою і Москвою про відповідальність СРСР за початок Другої світової. І взагалі почав атакувати Путіна та РФ в стилі президента Білорусі Лукашенка.

Нагадаємо, у грудні 2019 року Володимир Путін на пресконференції заявив, що у вересні 1939-го Радянський Союз не окупував Польщу, а "ввів свої війська в країну, яка була дезінтегрована, а влада вже не контролювала ситуацію", і що сама Польща була агресором, коли 1938 року захопила частину Чехословаччини. На це польський прем'єр Матеуш Моравецький сказав, що Путін свідомо оббріхує Польщу, СРСР на початку Другої світової був агресором, а Сталін – союзником Гітлера. Заяви ж Путіна Моравецький назвав спробою приховати останні проблеми та поразки Росії. Минулого тижня польський президент Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима для участі у Світовому форумі Голокосту, бо там мав виступити Путін. Туди поїхав Зеленський, але не виступав і офіційно відмовився від участі в заходах. До речі, президента Росії не запросили до Польщі для участі в церемонії 75-річчя звільнення концтабору.

Зеленський пішов і далі на згаданому брифінгу. Він назвав Варшавську битву (перемогу польської армії за підтримки сил Української Народної Республіки над червоною армією 1920 року) взірцем об'єднання України та Польщі та зазначив, що обидві країни робитимуть акцент на історичному минулому, яке їх об'єднує, а не тому, що роз'єднує. Зазначимо, одним із підсумків цієї події стало майже 20-річне існування Західної України у складі Польщі.

І до ще однієї заяви Зеленського привернуто увагу суспільства. Це підтримка ним звернення Всеукраїнського конгресу іудейських релігійних громад до центру пам’яті Голокосту "Яд Вашем" до центру пам’яті Голокосту про присвоєння митрополиту Андрею Шептицькому почесного звання Праведника народів світу. "Не можу не згадати і про родину Шептицьких, яка не тільки врятувала понад 160 євреїв, але й відкрито вимагала від нацистських керівників припинити їхнє переслідування. Нещодавно головний рабин України Моше Реувен Асман попросив центр пам’яті Голокосту "Яд Вашем" присвоїти митрополиту Андрею Шептицькому почесне звання Праведника народів світу. Я долучаюся до цього прохання задля відновлення історичної справедливості", - цитує заяву Зеленського сайт президента України.

Кожна з цих заяв точно викликала приплив люті в Кремлі та у його сателітів. Особливо та, де про спільну відповідальність двох диктатур, Райху і СРСР, за розв’язування війни. Судити про це можна хоча б за спрямованістю публікацій на популярному серед русофілів сайті "Страна". Зеленському вже нагадали, що він "забув про свого діда", призначивши СРСР винним у Голокості". Звісно, згадка про діда президента, Семена Івановича Зеленського, який командував мінометним взводом, потім стрілецькою ротою і закінчив Другу світову у званні гвардії лейтенанта з двома орденами Червоної зірки, тут лише для маніпуляції і пересмикування, як елемент інформаційної війни.

Дуже схожі тези почали озвучувати різні групи пропагандистів, які в таких випадках діють до подиву синхронно. Це і відверті фани Кремля із середовища нардепів від фракції "Слуга народу", і різного штибу ліваки та провокатори. Іронічно про заяви президента згадує анонімний Телеграм-канал "Темний лицар" ("Радянський Союз винен в розпалюванні 2-ї світової війни на рівні з Німеччиною, впевнений президент. Тому коли постало питання, кому віддати залізницю, ми вибрали Німеччину. І то лише тому, що СРСР більше немає"). І тут теж дивовижно синхронно з прокремлівськими ресурсами використана згадана маніпуляція – викладене фото Зеленського на могилі діда-ветерана війни.

Такі діячі, як Едуард Долінський, Андрій Манчук та інші нагадують, що це Червона армія визволила табір Освенцим. Плачуться, що Зеленський і Дуда сказали: в’язні Освенцима були визволені Українським фронтом, і не згадали про "героїчну Червону армію". Начебто це якось заперечує укладені шістьма роками раніше, 1939-го, таємні пакти сталінської Москви з гітлерівським Берліном. Не забули, звісно, й тезу про "участь тодішніх українців у вирішенні єврейського питання".

Аж цілу серію постів у соцмережах присвятив заявам Зеленського член його команди, депутат українського парламенту Максим Бужанський. Пішла в бій і "важка артилерія" - колишній заступник глави адміністрації президента Януковича Андрій Портнов попередив, що Зеленський "рушив явно не в той ідейний бік і навряд чи звинувачення проти Радянського Союзу – те, чого від нього чекав виборець".

Насправді така реакція лише підтверджує, що президент діє правильно. Іншими словами, заяви Зеленського у цьому випадку повністю перебувають у контексті заяв не лише польських лідерів, але і Європейського парламенту. Який у вересні 2019 року схвалив резолюцію, де чітко сказано: Другу світову розв'язали не тільки нацистська Німеччина, а й СРСР. Два диктаторські режими співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях та домовилися про поділ Європи, оформивши своє рішення у Пакті Молотова-Ріббентропа та його таємних протоколах. З текстом документу можна ознайомитися на сайті Європарламенту. Тож український президент нічого не вигадав. Як і не читав він зі "шпаргалки" свого попередника Петра Порошенка, у наслідуванні якого Зеленського почав звинувачувати хор критиків.

Об’єктивно правильно вчинив президент України і в Ізраїлі, відмовившись від сидіння в одній залі з Путіним і ролі пасивного слухача цинічного спічу кремлівського господаря. Всі об’єктивні спостерігачі відзначили, що захід у "Яд Вашем" перетворився на театр одного актора з Путіним у головній ролі. Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром країни Біньяміном Нетаньягу, якому розповів про українських Праведників світу, які, ризикуючи життям, рятували євреїв від нацистів, зокрема про кримську татарку Саїде Аріфову і священика Греко-католицької церкви Омеляна Ковча.

Також президент України провів зустріч з ізраїльським колегою Реувеном Рівліном. А перед візитом Зеленський дав інтерв’ю виданню The Times of Israel, де вдало парирував пропагандистські кліше Росії заявою про те, що в Україні найнижчий рівень антисемітизму в Європі, та нагадав: "У мене єврейська кров. І я президент".

Тож кожна з цих заяв заслуговує на повагу. Утім, можна прогнозувати, що хвиля негативу від проросійських політиків, контрольованих ними видань і любителів Росії всіх калібрів ще якийсь час накриватиме Банкову. І тут важливо, щоб висловлена Зеленським в столиці іноземної держави думка не трансформувалася для потреб внутрішнього, точніше, "ватного", слухача-глядача в якусь іншу, якби не у свою протилежність. Тобто йдеться в даному контексті про кон’юнктуру чи про відпрацювання стійкого набору ідеологічних засад. Бо є заяви Зеленського, але у фракції "слуг" є персонажі на кшталт Бужанського та низки його однодумців з відомими поглядами. Чи продовжать вони виступи проти свого лідера? І чи загрожуватиме це стабільності й без того нестійкої фракції.

Нарешті, останнє. У Польщі зараз при владі праві політики. В принципі, нормальні стосунки з президентом Дудою це добре, однак Банковій варто стежити за тим, щоб не виникла проблема, коли нібито взаємні компроміси насправді виявляться компромісами тільки з нашого боку".