"Нам ніким воювати": Рахманін вказав на критичні проблеми з браком людей на фронті

Україна стикається з гострою проблемою нестачі особового складу, особливо піхоти, що критично впливає на обороноздатність країни. Критично низький рівень комплектування частин та небажання людей йти служити загострюють ситуацію, передають Патріоти України.

Без комплексного вирішення цього виклику можливість ефективно воювати зменшується. Таку думку висловив журналіст Сергій Рахманін в інтерв’ю українським ЗМІ.

Рахманін навів конкретний випадок зі служби, який демонструє реальний стан речей. За його словами, торік один великий населений пункт українські сили змушені були фактично залишити без бою, хоча за нормальної укомплектованості війська мали б утримувати район щонайменше місяць.

"От є бригада, в цій бригаді є штатний список. Є реальна і фактична кількість людей. Так от від фактичної кількості складу цієї бригади на ЛБЗ знаходиться 6%, а іншої бригади – 11%", – пояснив він.

Піхота, за його словами, залишається найвразливішою категорією.

"Найбільший запит на піхоту, найбільша смертність у піхоті, найбільші втрати – не тільки загиблими, а і пораненими, полоненими, зниклими безвісти, дезертирами – в піхоті. І найменше бажання іти в піхоту. Нам немає ким воювати уже", – стверджує журналіст.

Він наголосив, що йдеться не про повну відсутність людей, але про критично недостатню кількість, яка призводить до неспроможності виконувати завдання в повному обсязі.

Проблема ускладнюється тим, що відповідальність за мобілізацію ніхто не хоче брати. Рахманін прямо говорить про політичну відповідальність.

"Питання мобілізації і питання СЗЧ – це гаряча картопля, яку кидають одне одному, тому що ніхто не хоче брати на себе відповідальність", – сказав він.

Рахманін також розповів про зустріч із командирами, які щодня воюють на передовій. Їхня позиція щодо самовільного залишення частини (СЗЧ) була однозначною.

"От ми запитували їхню точку зору: що треба робити? Говорили не всі, але всі, хто мав слово, казали одне і те саме: максимальна криміналізація СЗЧ. Ще раз: криміналізація. Не декриміналізація, а максимальне посилення відповідальності включно з блокуванням карток членів родини для того, щоб родини випихували їх назад. Коли з цими ініціативами повертаєшся до військових чи до урядовців, вони кажуть: "Ні, ми цього робити не будемо. Так, це потрібно, але ми самі з цим законопроєктом ніколи не вийдемо", – додав він.

Рахманін наголосив, що вирішення проблеми особового складу не може бути одновимірним. Потрібна широка, міждисциплінарна група, яка визначить потреби та механізми залучення людей до війська.

"Мають сісти абсолютно різні люди: юристи, демографи, які повинні порахувати, яка, скажімо, частина населення є критично необхідною для економіки, яку треба зберегти, а якою, вибачте, необхідно якоюсь мірою пожертвувати для того, щоб в принципі економіці було де розвиватися, щоб держава була. Мусять сісти також маркетологи, журналісти, психологи, соціологи, військові. І потрібно, щоб всі ці люди розробили алгоритм, яким чином залучати, переконувати, запевняти, достукатися до людей, які би хотіли йти у Збройні сили, не боялися, не мали наміру йти з них. Якщо вони мають такий намір, то яким чином на це впливати: матеріальний стимул, психологічний стимул, ідеологічний, будь-який", – переконаний він.

За його словами, повинна бути виокремлена належна кількість сформульованих меседжів і перелік осіб, які з цими меседжами будуть виходити до народу.

"Безумовно, серед цих людей мали б бути в першу чергу президент, міністр оборони, главком, можливо начальник Генерального штабу, можливо якісь авторитетні військові. Ті люди, які медійні, які користуються повагою. Такої групи створено не було. Натомість принцип простий – план, відповідно до потреб Збройних сил, який спускають на ТЦК. І ТЦК виконують його так, як можуть собі це дозволити. Крапка", – резюмував Рахманін.