Україна і Росія ведуть конфіденційні переговори для обговорення можливих поступок. Про це пише редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Еліс Бота, передають Патріоти України.
На її думку, до таких переговорів належать домовленості щодо утримання від ударів по енергетичній інфраструктурі, обмін полоненими, повернення незаконно вивезених українських дітей і зернова угода. Зазначається, що переговори проходили в Копенгагені, Києві, на Мальті, у Давосі та Джидді, Саудівська Аравія, де навіть були представники Китаю.
Частина з цих переговорів не досягла успіху. Чорноморська зернова угода втратила чинність трохи більше ніж через рік. У свою чергу, переговори щодо захисту інфраструктури, ініційовані Катаром, зайшли в глухий кут після початку операції в Курській області, пише Бота.
Інші дипломатичні зусилля мали більше успіху, приносячи певні вигоди обом сторонам. Про деякі з таких переговорів мало хто знає – саме тому, що непублічна дипломатія вважається більш результативною.
Така дипломатія, також відома як «track-two», має на меті визначити межі можливого. На що готова піти Україна? Чи може питання про статус Криму бути відкладене? Які поступки готова зробити Росія? Подібні питання обговорюються не публічно і на неофіційному рівні, стверджує редакторка.
«Уявіть, що сталося б в Україні, якби раптом почали ширитися чутки, що президент Зеленський готовий поступитися територіями. Але коли українські й російські посадовці, політичні радники та аналітики говорять про це конфіденційно, інша сторона розуміє, де можливий простір для маневру, а де – ні», – пише Аліса Бота.
Вона зазначає, що німецькі посадовці, які виступають за вирішення конфлікту через дипломатію, а не військовим шляхом, розуміють поточні процеси. Проте, коли вони говорять про мир, то мають на увазі капітуляцію України.
«Питання вже не в тому, чи будуть переговори. Питання в тому, коли і як. Важливим є одне: Володимир Путін повинен бути готовий до цього», – підсумувала авторка.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, Верховна Рада вилучила з порядку денного наступного пленарного тижня розгляд антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, від прийняття котрого залежить надходження коштів з ЄС в межах Ukraine Facility, п...
Польща, можливо, прорахувалася, зробивши ставку на корейські танки. Польська армія імовірно зіткнулася з проблемами технічної готовності південнокорейських танків K2GF. Бригада, що відповідає за прикриття польського кордону з Калінінградською областю Р...
