Намітився злам: Армія РФ відступає з Кінбурнської коси, а Україна повертає контроль над гирлом Дніпра та Бугу

На початку повномасштабного вторгнення Росія подавала захоплення Кінбурнської коси – вузького клаптика землі, що є ключем до кількох українських портів – як одну з найважливіших перемог на південному фронті. Схоже, що зараз ефективні Middle Strike-удари Сил оборони змусили окупантів покинути ці позиції, передають Патріоти України.

Держава-агресор утримувала зазначену територію майже чотири роки. Звідти її війська могли обстрілювати материкову частину України (зокрема з артилерії). Потенційно Кінбурнська коса була б плацдармом ворога, якби він спробував захопити Одесу, передає France24.

Незадовго до четвертої річниці окупації (8 червня) партизани "Атеш" передали приголомшливу інформацію: ЗС РФ, імовірно, залишили смугу землі між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, розташовану на краю Кінбурнського півострова.

Агенти вважають, що причина полягає в масштабних проблемах росіян із логістикою на ТОТ. В "Атеш" повідомили, що постачання загарбників було "повністю порушене" завдяки роботі українських БпЛА. Життєво важливі надходження БК, палива та їжі повністю зупинилися, а більшість військовослужбовців 337-го полку ВДВ РФ були передислоковані в інші місця.

Що означає відступ противника з Кінбурнської коси

У 2022 році Кінбурнська коса мала чимале значення для обох сторін, оскільки вона розташована південніше Херсона в гирлі річки Дніпро, між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, і контролює доступ до портової інфраструктури Миколаєва й сусіднього Очакова.

"На початку 2022 року росіяни хотіли дійти аж до Одеси", – пояснив Тор Буккволл, експерт із російської армії та війни в Україні з Норвезького оборонного й дослідницького інституту (FFI). Він вважає, що агресор хотів скористатися цією локацією як плацдармом для глибшого просування на південь України.

Вілл Кінгстон-Кокс, спеціаліст із питань Росії з Міжнародної групи вивчення безпеки у Вероні (ITSS), пояснив, що таким чином російське військо могло контролювати Дніпровсько-Бузький лиман і доступ до Херсона.

Але, як зауважили експерти, з продовженням війни стратегічне значення Кінбурнської коси неухильно зменшувалося. По-перше, Росія відклала свої плани захоплення Одеси. По-друге, ситуація навколо Херсона і вздовж річки Дніпро, схоже, "застоюється" – натомість центр війни перемістився на Донецьку, Луганську й Запорізьку області.

Однак, якщо дані буде підтверджено, це буде значною перемогою для України. Кінгстон-Кокс назвав це "кроком до відновлення безпечнішого судноплавства" в Чорному морі. Загроз для експортерів, які бажають використовувати порти в Миколаєві, стане менше.

Також, за словами Кінгстона-Кокса, "Росія втратить можливість використовувати косу як передову позицію для спостереження, що вона й робила до сих пір, і для своєї артилерії, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби та перешкоджання судноплавним шляхам".

Важливе і символічне значення події. "Якщо Україна зможе підтвердити контроль, вона зможе сказати, що Миколаївська область повністю звільнена", – вказав Кінгстон-Кокс, наголосивши, що йдеться про "серйозне політичне значення" для України. Президент Володимир Зеленський зможе використати це як аргумент того, що Сили оборони не втратили, а утримують військову ініціативу.

Виведення російських військ із цієї ділянки підкреслить спроможності Києва завдавати серйозні Middle Strike-удари та змушувати окупантів відступати самостійно, перерізаючи життєво важливі логістичні лінії "без прямого нападу", пояснив Буккволл.

Це також показує, наскільки вразливими стали лінії постачання, створені на початку війни, в сучасному конфлікті, де домінують дрони.