НАТО або ізраїльський варіант: Плюси і мінуси післявоєнних гарантій Україні

Навіть після закінчення війни Україні потрібні будуть дієві механізми захисту від нового нападу, оскільки Росія принципово відкидає її право на існування і готова піти на величезні витрати заради знищення сусіда. Видання Foreign Policy висунуло кілька версій того, як у майбутньому не допустити повторної агресії з боку РФ, передають Патріоти України.

Автори публікації зазначають, що навіть у разі повної і беззастережної перемоги України з виходом ЗСУ на кордони 2014 року загроза нової війни не зникне. Причому відсторонення від влади Путіна тут не буде грати особливої ролі, оскільки і російські еліти, і російський народ в цілому підтримують нинішню війну, а тому ідеї реваншизму будуть домінувати в російській політиці після війни.

"Припинення вогню, в результаті якого Росія буде утримувати більшу частину української території, яку вона зараз окупує, буде ще більш крихким — більше схоже на тайм-аут, ніж на перехід до миру, — і кроки, необхідні для запобігання повторення, будуть страшними", – зазначають автори.

При всьому різноманітті можливих варіантів досягнення міцного миру, найбільш "помітними в дебатах" видання вважає два: формальне членство України в НАТО, або так званий Ізраїльський варіант, тобто істотне нарощування військової могутності України при постійній військовій підтримці заходу.

"Путін чітко проводить межу між тими частинами колишньої радянської імперії, які тепер мають формальне членство в НАТО (і, отже, зобов'язання інших членів за статтею 5 про колективну оборону), і тими, які його не мають", – пише видання.

Підтвердженням цього є те, що Кремль ретельно уникав зазіхань на суверенітет країн Балтії, але грубо втручався в справи Грузії, Молдови та України. Причому сам факт формального членства в НАТО автори публікації вважають більш значущою обставиною, ніж фактична здатність Альянсу захистити конкретного учасника, наприклад, вельми вразливі у військовому плані країни Балтії.

Проблеми цього варіанту наступні. По-перше, як показав досвід Швеції, достатньо всього одного голосу проти, щоб заблокувати вступ України до НАТО. По-друге, якщо дати Кремлю зрозуміти, що саме триваюча війна заважає вступу України в НАТО, він буде затягувати конфлікт якомога довше.

Труднощі з прийомом України в НАТО породжують альтернативну схему української безпеки: Ізраїльський варіант, або, так званий "варіант дикобраза". Захід озброює Україну так, щоб вона була здатна сама відбити нову агресію, але без надання гарантій, що союзники стануть захищати Україну своїми військами.

Як стверджують автори публікації, саме ця схема більше популярна на заході, оскільки не передбачає участь країн НАТО в новій можливій війні. Однак і тут є свої складності.

По-перше, крім успішного досвіду з власне Ізраїлем, спроби реалізувати подібний варіант в Іраку і Афганістані повністю провалилися. По-друге," Ізраїльський варіант " передбачає якісну військову перевагу над агресивними сусідами, що було легше реалізувати, коли противник – арабські країни, і важче, коли мова йде про перевагу над Росією. Тобто витрати на посилення ЗСУ повинні бути набагато більшими, ніж при простому прийнятті України до НАТО.

До того ж такої сильнішої України Росія боятиметься навіть більше, ніж України в НАТО, а значить, буде більше приводом для якнайшвидшого повторення агресії.

Нарешті, автори публікації нагадують, що Ізраїль імовірно має власний ядерний арсенал. Це не підтверджено офіційно, але може бути справжньою гарантією його безпеки, а не конвенціональні озброєння.

"Коротше кажучи, навіть після того, як стрілянина припиниться, Україні буде потрібна допомога в сфері безпеки, щоб відновити втрачений під час війни військовий потенціал. Ця допомога повинна зробити Україну досить сильною, щоб стримувати росіян, але не настільки сильною, щоб стати для них абсолютно нестерпною", – резюмує видання, нагадуючи, що саме так колись було з ФРН після ВМВ.