Не хвороба Паркінсона? Практикуюча лікарка-невролог прокоментувала діагноз Путіна, оприлюднений західними ЗМІ

Олександра Щебет, лікарка-невролог із 15-річним досвідом роботи, оцінила наявність неврологічних розладів і загальний стан здоров’я російського диктатора та назвала хвороби, на які він страждає. Дедалі частіше західні ЗМІ приділяють увагу темі здоров’я Володимира Путіна. Про ймовірні у нього невиліковні хвороби пишуть The Sun, Daily Mail, New York Post та New Lines Magazine. У своїх публікаціях західні видання приписують російському диктатору низку онкологічних захворювань, серед яких рак щитовидної залози, кишечника та крові, а також підозрюють наявність хвороби Паркінсона й навіть психічних розладів. Українські журналісти звернулися за консультацією до Олександри Щебет, практикуючої лікарки-невролога, щоб за зовнішніми ознаками розібратися, від яких розладів може страждати Путін. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із її міркуваннями.

— Що вам, як фаховому лікарю, впадає в очі на останніх оприлюднених відео з Володимиром Путіним?

— Якщо подивитися відеозапис зустрічі Путіна з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, то те, що російський диктатор, сидить у незручній вимушеній позі, може говорити про декілька речей. По-перше, я припускаю, що він страждає від болю в спині чи деінде, оскільки прийняв таку неприродну позу, щоб собі цей біль полегшити. По-друге, він міг так сидіти, вхопившись за стіл, щоб не виявити мимовільні рухи рукою, так звані гіперкінези чи нав’язливі рухи, які у нього іноді проскакують на інших відеозаписах. І доки Путін тримається за стіл, доти його рука не рухається.

Втім, якщо подивитися інше відео, де російський диктатор перед зустріччю з самопроголошеним президентом Олександром Лукашенко простягає йому правицю для рукостискання, то чітко видно, що там є середньо- або крупноамплітудний тремор. І це Путіну приховати якраз не вдалося. Також під час тієї зустрічі він сидів і тримався правою рукою за крісло, щоб очевидно приховати мимовільні гіперкінези й тремор.

— У ЗМІ неодноразово з’являлася інформація про те, ніби Путін страждає на хворобу Паркінсона. На ваш погляд, це справді так? Симптоми цієї хвороби проявляються тільки на одній кінцівці?

— Якщо говорити про класичну хворобу Паркінсона, то, зазвичай, вона починається з однієї сторони. Але я не думаю, що відносно Путіна мова йде про класичну хворобу Паркінсона. Тут швидше всього слід говорити про синдром паркінсонізму, або екстрапірамідний синдром. Тобто у нього є симптоми, подібні до тих, що з’являються при хворобі Паркінсона, але це не вона. Це щось вторинне, симптоми виникли на тлі якогось іншого захворювання.

Якщо проаналізувати зовнішність Путіна, — а я десь з півроку спостерігаю за тим, як він виглядає, — то можна помітити, що у нього постійно змінюється об'єм обличчя, тобто набряк обличчя, то є, то його немає. Іноді здається, що це дві різні людини, адже не може звичайна людина так швидко набирати вагу й худнути. Але це може бути побічною дією прийому високої дози стероїдів. І тут можна припускати декілька речей.

По-перше, річ може йти про те, що у нього справді онкологічне захворювання. Ми не знаємо яке саме, всі говорять про різні локалізації - хтось про рак щитовидної залози, хтось про рак кишечника тощо, — тому йому можуть давати високі дози стероїдів, щоб пригнітити імунітет при певному виді терапії онкології. І на високі дози гормонів таких стероїдів справді є побічна реакція, яка, зокрема, й може давати такий зовнішній вигляд, який називається «місяцеподібне обличчя». Саме воно у Путіна досить типове.

Якщо ж іти далі в нашій теорії припущення, то на тлі онкологічних захворювань можуть бути різні ускладнення. Зокрема можуть бути метастази в головний мозок чи первинна пухлина в головному мозку. Якщо у нього справді є метастази в головний мозок, то вони можуть локалізуватися у різних частинах мозку і вражати ті ділянки, які, наприклад, контролюють тонус м’язів. За цієї умови може з’являтися ось такий «паркінсоноподібний» тремор.

Крім того, якщо подивитися відео з ходою Путіна, то можна помітити, що його права сторона, його праві кінцівки, в принципі працюють не дуже добре. При ходінні він активно вимахує лівою рукою, а от притаманних під час ходіння рухів правою рукою у нього немає. Хтось каже, ніби він накульгує, але насправді там, напевно, є слабкість у правих кінцівках. З огляду на це, можна запідозрити, що або у нього був інсульт, який і дав ураження правої частини тіла, бо впадає в очі його асиметричність, або ж це прояв згаданого метастазування.

— А на що вказують самовільні й недоречні рухи Путіна ногами та ступнями, коли він сидить?

— Це справді можуть бути мимовільні рухи, так звані мимовільні гіперкінези, які він не контролює через певні порушення роботи головного мозку. Але це також може бути й прояв облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок. Хвороба, не пов’язана з порушенням головного мозку, при якій перекривається кровотік і відбувається недостатнє кровопостачання ніг. Тому, коли людина тривалий час сидить, у неї починається затерпання ніг і вона мусить ними рухати, щоб поліпшити кровотік. Тому, можливо, це всього-на-всього прояв такого облітеруючого атеросклерозу, тим більше, що Путін якраз підпадає під нього за віком.

— Американське видання New York Post звернуло увагу на те, що на відеозапису великоднього богослужіння за участю Путіна він незручно переминався, облизував та прикушував губи. Як ви це прокоментуєте з точки зору медицини?

— Великого криміналу я в цьому не побачила. Можливо, журналістам це впало в очі, бо, зазвичай, політики такого рівня на публічних заходах вміють тримати себе в руках і не кривити лице. А тут навпаки — Путін дав волю почуттям. Або він дуже нервував, або це знову ж таки прояви надмірних мимовільних рухів.

Я читала різні припущення зарубіжних колег, які вказували, що це, імовірно, наслідок порушення роботи лобної долі головного мозку, так званий псевдобульбарний синдром [неврологічний розлад, обумовлений двобічним ураженням нейронів стовбура мозку, корково-ядерних шляхів]. Але як на мене, це дуже притягнуто за вуха.

— У такому разі, як лікар, що ви скажете про останній публічний виступ Путіна під час параду 9 травня? Він справді виглядав хворим, чи це ми намагаємося сприйняти бажане за дійсне?

— Якщо відкинути будь-які емоції й подивитися на виступ прискіпливіше, то ми побачимо 70-річну людину, яка вочевидь почувається не дуже добре. Він іде уже не так жваво, права сторона тіла слухається його менше, ніж ліва, є згаданий набряк обличчя, деяка сповільненість мови й довші паузи. Можливо, йому справді важко. І тут слід розуміти, що проти природи й проти віку дуже важко йти. Особливо, коли наявна якась хвороба, що може пришвидшити кінець.

— Якщо мова про онкологічне захворювання, то це зрозуміло. А в чому небезпека синдрому паркінсонізму чи класичної хвороби Паркінсона?

— Якщо говорити про хворобу Паркінсона, то це в принципі інвалідизуюче захворювання. Але сказати, що воно швидко смертельне (якщо говорити про це в контексті Путіна), я не можу. Проте це повільно прогресуюче хронічне захворювання, яке дуже псує якість життя через тремор, сповільненість рухів та м’язову скутість. У таких хворих дуже високий ризик розвитку депресій, порушень сну та порушень пам’яті. Тобто поступово нервова система та головний мозок здають. Оскільки це відбувається поступово, то хворі роками отримують замісну терапію, вживають спеціальні ліки, які до певної міри підтримують тонус у нормі. Але хвороба прогресує й поки що немає достовірно ефективних методів її лікування.

— Ви сказали, що десь з півроку спостерігаєте за зовнішністю Путін. На вашу думку, чи відбулися зміни у його зовнішності після оголошення ним повномасштабної війни проти України?

— Вочевидь за ці три місяці зміни у зовнішності Путіна дуже різкі. І якщо відкинути теорії про двійників, то, ймовірно, у нього пішов раптовий прогрес хвороб на тлі високого рівня стресу, який він не може не відчувати, хоч би який у нього був психотип.

До речі, після оголошення війни всі намагаються знайти у російського диктатора якусь хворобу, особливо психічну. І тут я хочу нагадати, що в психіатрії є такий термін як неосудність. Тобто якщо людина визнана психічно хворою, вона є неосудною, і таким чином її не можна покарати через суд і винести вирок. Тому в цьому випадку, я б дуже хотіла, щоб він був психічно здоровим, бо не хочу для нього неосудності.

А також хочу додати: усе, що ми розглянули, — це тільки наші припущення й здогади, і жодним чином не претендує на істину. Оскільки для того, щоб поставити діагноз, людину необхідно фізично оглянути й провести обстеження.