"Ні капітуляції": Вірогідність громадянської війни на Галичині в найближчі три роки перевищує 50%, - політолог

Розведення військ може стати першим кроком не тільки до деморалізації армії, але і до початку громадянської війни в Україні. Про це в інтерв'ю розповів екс-депутат, політолог Вадим Денисенко, передають Патріоти України.

– Сьогодні оголошено початок розведення військ. Це крок до миру, чи початок загострення ситуації всередині країни?

– Це питання, в принципі, треба розділити на дві частини. Перша частина стосується безпосередньо української армії, друга – це ідея фікс Зеленського про зустріч із Путіним. Якщо ми говоримо про українську армію, ми маємо говорити, що цей крок (а я впевнений, що далі буде відбуватися повне розведення військ по всій лінії фронту) уже призвів і буде призводити до повної деморалізації української армії. Можна говорити про багато речей – про гроші, про те, що немає куди відходити, немає насправді ніяких позицій 2016 року…

Але з цього приводу я хотів би сказати лише про одне. Уявіть ситуацію, що завтра починається контрнаступ бойовиків, і український офіцер говорить солдатам: "Ми повинні стояти тут і не зрушити з місця". Який відсоток солдатів скаже: "Ми зараз не зрушимо з місця, помремо, а ви нас завтра знову відведете на два кілометри із займаних позицій, тому що буде прийняте таке політичне рішення". Як не згадати, що під Широкиним загинуло 30 людей. А зараз Широкине ми повинні будемо здати. Тому моральний дух української армії – одна з найглобальніших проблем на перспективу.

У Зеленського є ідея фікс, що як тільки він зустрінеться з Путіним, у нас настане мир, щастя і радість. Але зараз уже можна сказати, що зустріч Зеленського з Путіним відбудеться після того, як Україна здасть абсолютно всі позиції, які могли б бути сильними у переговорах. Тобто, зустріч стане можливою після того, як ми підемо на всі можливі і неможливі поступки.

– Якщо ви говорите про поступки, наскільки висока вірогідність того, що відбудуться переговори "ЛНР" і "ДНР" з державою Україна?

– Я вважаю, що вірогідність цих переговорів в найближчі три-шість місяців перевищує 90%. Цьому завадити можуть лише якісь форс-мажорні обставини. Під форсмажором я розумію, наприклад, дуже страшні з точки зору державності речі як відмова ряду офіцерів виконувати накази головнокомандувача або щось подібне. Чи станеться якесь диво, і суспільна думка буде категорично проти переговорів. Але те, що ми бачимо зараз, – як Зеленський працює з громадською думкою, як великі телеканали обережно починають пропагувати ідею миру, – я думаю, що вірогідність переговорів з "Л/ДНР" досить висока.

Це не означає, що Зеленський обов'язково сяде за стіл переговорів, але я впевнений, що буде вигадана посада якогось віцепрем'єра, який почне переговорний процес, і така зустріч відбудеться. Серед тих речей, про які мовчить команда Зеленського, не треба забувати про те, що відведення українських військ, яке на даний момент, є відступом, передбачає спільне патрулювання цих територій українською поліцією чи Нацгвардією і силовиками "Л/ДНР". Тобто, це буде перший крок до визнання одне одного, про що зараз, на жаль, ніхто не говорить.

– Чи можливі зміни до Конституції щодо визнання "Л/ДНР"?

– Це один з найскладніших моментів. На сьогодні немає 300 голосів у парламенті, і поки ми не розуміємо, яким чином ці зміни до Конституції будуть прийматися. Але, якщо ми зайдемо дуже далеко, і суспільна підтримка у Зеленського буде достатньо висока, я думаю, що певним чином, – якщо не шантажем, то іншими речами, – Зеленський спробує "обробити" український парламент і зробити все від себе залежне, щоб Конституцію було змінено. Насправді не треба забувати, що Путіну абсолютно не потрібне вирішення українського питання. У нього не стоїть питання миру, як не стоїть задача будь-якою ціною завершити цей процес. Насправді йому буде вигідно, щоб Зеленський не прийняв цю Конституцію, і щоб ситуація ні миру, ні війни, але в значно послаблених позиціях України, була зафіксована. Це один момент.

І є другий, який, з моєї точки зору, більш небезпечний для всіх нас. Не треба забувати, що однією з ключових задач Путіна є початок певних бойових дій на кордоні із Євросоюзом, із країнами НАТО. Тому я не здивуюся, якщо будуть інспіровані деякі речі для того, щоб на наших територіях, під приводом змін до Конституції чи чогось іншого, розпочалися певні бойові дії, які можна буде кваліфікувати як громадянську війну. На жаль, сьогодні вірогідність такого сценарію в найближчі два-три роки – більше 50%.

– Багато хто говорить, що росіяни пропонують нам боснійський варіант… В принципі, можна сказати, що ми рухаємося за боснійським сценарієм?

– Насправді, існування Боснії можливе завдяки тому, що на даний момент є країни-гаранти, які говорять про те, що попри певні розколи в цій країні, вона буде існувати і триматися в нинішніх кордонах. Принаймні, в певній середньостроковій перспективі. У нас таких гарантів на сьогоднішній день немає. І, на жаль, бути не може, тому що ми де-факто повністю розвалили свою зовнішню коаліцію на підтримку держави Україна.

Ще раз хочу сказати, що задача росіян – не створити сильну Галицьку республіку, як багато хто зараз вважає, і багато хто, в тому числі, на Галичині і загалом у західних регіонах про це говорить. Задача росіян – перевести бойові дії на кордон із натівськими країнами. Їм потрібен насправді громадянський конфлікт саме на території Західної України, для того, щоб під тим чи іншим соусом змусити Угорщину захоплювати Закарпаття, Румунію – захоплювати Буковину, можливо, Польщу – втручатися в питання Галичини і Волині. І таким чином, остаточно доламати отой світопорядок і незламність кордонів, які існували після 1945 року.