Російський оборонно-промисловий комплекс зіткнувся з новим витком бюрократичного тиску. У Кіровській області стратегічні підприємства, що забезпечують потреби військової економіки, почали масово штрафувати за невиконання квот щодо набору співробітників до так званих "добровільних загонів" для захисту цехів від безпілотників. Під удар перевіряючих органів потрапили такі великі заводи, як "Лепсе", "Сельмаш" і "Маяк". Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передають Патріоти України.
Історія бере свій початок наприкінці 2025 року, коли керівництво Кіровської області на тлі регулярних нальотів БПЛА дійшло висновку, що навіть глибокий тил потребує захисту. Рішення проблеми було прийнято в суто адміністративному стилі: оборонні заводи зобов’язали створити внутрішні цивільні загони протиповітряної оборони з числа власних співробітників.
Однак ініціатива миттєво зіткнулася з суворою реальністю. Охочих добровільно чергувати на дахах та об’єктах замість роботи за верстатом на підприємствах практично не знайшлося.
Керівництво оборонних підприємств спробувало оскаржити накладені штрафи в судах, оголивши системну кризу управління. На заводі "Лепсе" юристи підприємства в суді відкрито визнали, що агітація серед співробітників не дала результату. Штраф заводу скасували лише після того, як план щодо "резервістів" було виконано із застосуванням адміністративного тиску.
Адміністрація заводу "Сельмаш" намагалася апелювати до правових норм, вказуючи, що регіональний оперативний штаб не має повноважень нав’язувати трудові квоти, а примусовий набір персоналу до "живого щита" прямо суперечить законодавству. Суд лише незначно зменшив суму штрафу, і то після того, як завод надав звіт про добір необхідної кількості людей.
Керівництво підприємства "Маяк" висловилося найжорсткіше, заявивши, що подібні фінансові санкції створюють серйозні ризики та можуть безпосередньо зірвати виконання державного оборонного замовлення.
На тлі штрафів за нестачу працівників Федеральна податкова служба РФ продемонструвала інший підхід, дозволивши бізнесу списувати витрати на антидронові рушниці та системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) для зменшення податку на прибуток.
Якщо вартість засобів захисту перевищує 100 тис. рублів, їх дозволено зараховувати на баланс як основні засоби та амортизувати протягом багатьох років. Фактично підприємствам дали зрозуміти: захист від повітряних загроз повністю перекладається на їхні власні бюджети.
Ситуація навколо кіровських заводів наочно демонструє внутрішні проблеми російської державної машини. Поки одне відомство карає заводи за дефіцит "добровольців" для охорони периметра, інше стимулює їх закуповувати бойову техніку замість модернізації виробництва.
В українській розвідці наголошують, що спроби обкласти всю територію країни системами РЕБ або виставити цивільні патрулі навколо кожного цеху не здатні вирішити проблему безпеки, доки тривають бойові дії. Єдиним реальним способом убезпечити промисловість і зберегти людські життя залишається негайне припинення війни проти України та виведення військ.
Війська РФ 19 та 20 липня здійснили обмежені наступальні операції на півночі Сумської області, однак вони виявилися невдалими. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Зазначається, що РФ не полишає спроб утворити обороноздатні буферні зо...
Президент Нікарагуа Даніель Ортега заявив, що країна більше не проводитиме виборів, щоб запобігти приходу опозиції до влади. Про це у понеділок, 20 липня, передають Патріоти України з посиланням на The Guardian. Ортега також наказав контрольованому ним...
