Німецькі самохідні Panzerhaubitze вже в бою на передовій: У мережу потрапили ексклюзивні кадри роботи САУ зсередини

Німеччина першою з країн припинила озвучувати тези про неспроможність українців опанувати західним озброєнням. Ключовий європейський союзник переконався, що українці в стислі терміни здатні опанувати складною німецькою технікою і успішно воювати на ній. Знімальній групі ТСН, одній з небагатьох, вдалось побачити зсередини, як на українській війні працює найкраща в світі німецька САУ Панцергаубіце, передають Патріоти України.

Екіпаж гаубици готували інструктори Бундесвера в Німеччині. «Любов, дружба, жвачка. Ніякої зверхненості. І, в принципі, залишили нас зі своєю техпідтримкою, що, якщо в нас щось не виходить, ми їм пишемо», - розповідає командир самохідної установки PzH 2000 "Олексій".

Якщо не рахувати тепличних умов, в яких установка працювала в Афганістані, то війна в Україні для Панцергаубице 2000 перша справжня. На таку інтенсивність стрільби конструктори просто не очікували. «Вони війну бачать досить ідеалізовано, мовляв, ми такі круті німці, з такою крутою технікою, і нас так не візьмеш. Той командир, який мене вчив, за весь період в Афганістані вистрілив 29 снарядів. В перший день, коли я приїхав в Україну, влупив сто з копійками снарядів, шістдесят боєукладка», - додає Олексій.

Тому забезпечення ремонту стає іноді більш важливою проблемою, аніж навіть боєприпаси. «Побільше гармат, снарядів, і запчастин. Вона дійсно ламається і в такому болоті, і в такій обстановці. Вона ламається, бо чутлива дуже. Головне - запчастини», - розповідає, щоб хотілося бійцям отримати від наших союзників, головний сержант дивізіону PzH 2000 "Олег".

В Німеччині після кожної стрільби обов’язково вимивають всю «самохідку», ззовні і зсередини. В неідеальних умовах фронтового лісу українці знайшли вихід. Коли залізаєш в Panzerhaubitze, перше правило – треба надіти такі собі бахіли. Кажуть, що тут дуже чутливий механізм, особливо, механізм заряджання. Він не любить бруд.

Українські гармаші навчились стріляти і високоточними снарядами “Смарт”. “Це Смарт-снаряд, працюємо такими снарядами по ворожих танках. Ними користуватися не важко, гармата сама задає координати, ну, тут повністю працює все на автоматиці», - розповідають бійці.

Смарт дуже ефективні проти танків. Цей дивізіон навчився їх підбивати з першого пострілу і навіть під час руху. Зокрема, спеціальним снарядом, який насправді коштує, як трикімнатна квартира. «Орієнтовно, по чутках, вартість такого снаряду 100 000 євро. Квартира в Києві, або цілий багатоквартирний будинок”, - порівнюють воїни.

Виживання екіпажу – пріоритет для конструкторів німецької «САУ» .«Броня тут. Всі артилеристи постійно під обстрілом, ценимо, щоб броня була. Я знаю, що навіть 152-ий розірветься в півметрі, за метр, я знаю, що в середині все буде нормально», - каже командир.

Коли з’являється ціль, починаєьтся робота екіпажу. “Я вбиваю координати, вбиваю тип підривника, як йому працювати, на якій висоті взірватися, коректури, все я собі ввів, натис кнопку “Зберегти”, і в кінцевому підсумку я готовий до відкриття вогню. Поїхав по координатам, натис дві кнопки», - розповідає “Олексій”.

Командир отримав дозвіл на вогонь і гаубиця впевнено летить по полю, відсутності дороги не відчувається, переконує кореспондент ТСН, який виїхав з бійцями на лінію вогню. Після двох швидких пострілів, коли снаряди ще в повітрі, «самохідка» вже втекла з вогневої позиції.

Досвідченими артилеристами цих хлопців зробила війна і назад до мирного життя їх може повернути лише перемога.