Нова ціль для ворога: Росія може завдати ударів по гідротехнічних спорудах в Україні, у найбільшій небезпеці ДніпроГЕС

Україна пережила дуже складну зиму через російські ракетні удари по об'єктах критичної інфраструктури. Проте держава-терорист може продовжити подібні атаки, і ціллю РФ цього разу можуть стати гідротехнічні споруди нашої країни, передають Патріоти України.

Про це пишеВВС з посиланням на слова представника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната. Зазначається, що Дніпро – це найбільша річка України, на якій розташовано шість великих водоймищ та стільки ж гідроелектростанцій.

Як відомо, принцип роботи ГЕС полягає в тому, що енергія напору води за допомогою гідроагрегату перетворюється на електроенергію. А необхідний напір води забезпечується завдяки греблям та створенню водосховищ. Не кажучи вже про те, що дніпровські водосховища використовуються як ресурс для постачання води промисловості, населенню та сільському господарству.Ще від початку повномасштабної війни РФ саме існування ГЕС опинилося під загрозою. Споруди неодноразово були обстріляні російськими окупантами.

Так, у середині вересня 2022 року РФ зруйнувала дамбу Карачунівського водосховища у Кривому Розі. Тоді річка Інгулець вийшла з берегів та затопила понад 100 приватних будинків. Під удари потрапляла і Дністровська гідроелектростанція. Проте найбільшу кількість атак зазнала найпотужніша Дніпровська ГЕС, розташована в Запоріжжі.

Від самої станції до лінії фронту лише 50 км. Це означає, що російські війська можуть атакувати її навіть ракетами С-300, які мають меншу точність і меншу дальність польоту, але при цьому їх дуже багато в Росії.

Крім того, російські війська зовсім нещодавно намагалися зруйнувати запорізьку греблю. Вони обстрілювали її 9 лютого, цілячись по машинному залу, де розташовуються генератори та інше обладнання, необхідне для вироблення та передачі електроенергії.

Так загарбники прагнули не просто вивести з ладу найбільшу ГЕС України, а й роз'єднати енергоміст, що поєднує правий та лівий береги Дніпра. І в цьому є велика небезпека. Гребля ДніпроГЕС стримує тисячі тонн води. У разі її руйнування можуть бути затоплені десятки населених пунктів, які розташовані нижче за течією річки.

До речі, цю греблю вже підривали під час Другої світової війни у серпні 1941 року. Тоді радянська армія стрімко відступала під натиском військ Німеччини та командування Червоної армії вирішило підірвати мости у Запоріжжі та греблю ГЕС, щоб завадити ворогові переправитися на лівий берег Дніпра.

Місцевих мешканців про це не попередили. Історики стверджують, що це призвело до масових жертв серед мирного населення – загинуло близько трьох тисяч людей.

У поточній війні ще у грудні минулого року Росія, яка контролює захоплену ГЕС, спеціально відкрила шлюзи на греблі та випускає воду з Каховського водосховища.

"Така ситуація може призвести до тяжких наслідків на водозабірних спорудах, розташованих на територіях Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Подальше зниження рівня води призведе до порушення водопостачання населення та промисловості, а також до масової загибелі риби у залишкових водоймах ділянок водосховища після зниження його рівня", – пояснив генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота.

Крім того, осушення Каховського водосховища вплине на весь Дніпровський каскад, а 70% населених пунктів, тобто мільйон людей, які отримують воду саме з цієї річки, можуть залишитись без питної води.

І, звичайно, через зниження рівня води в Каховському водосховищі знизиться ефективність роботи ГЕС. "Рівень води має бути в нормованих межах, що зверху турбіни ГЕС, що знизу. Якщо він знизу нижче за норму, то турбіни не зможуть працювати так, як вони мають працювати. Вони повинні бути у воді. Якщо зверху буде вода, а знизу повітря, то турбіна не зможе працювати", – пояснив експерт-енергетик Юрій Касіч.

Крім того, експерти говорять про екологічну та ядерну небезпеку від осушення Каховського водосховища, оскільки Запорізька АЕС саме звідти бере воду для охолодження своїх реакторів.