
Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку продемонструвала активізацію контактів між так званими середніми державами, які прагнуть тісніше координувати свою політику між собою. Водночас у питаннях України, Ірану та глобальної безпеки США, як і раніше, залишаються важливим учасником міжнародних процесів. Про це пише Politico, аналізуючи зустрічі світових лідерів під час нинішньої сесії Генасамблеї ООН, передають Патріоти України.
За даними видання, низка держав активізувала співпрацю у сферах безпеки та підтримки України.
Фінляндія домовилася з Україною про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Франція, зі свого боку, оголосила про контракт на постачання радарів і засобів перехоплення. Канада дедалі тісніше координує окремі питання з європейськими країнами.
Ця тенденція вписується в ширший процес поглиблення співпраці між Канадою та ЄС. Прем'єр Канади Марк Карні у вересні виступав за стратегічне партнерство з Європейським Союзом у сферах оборони, енергетики, критичної сировини, штучного інтелекту та цифрової торгівлі.
Європейські інституції також обговорюють посилення власної координації у сфері безпеки. Серед запропонованих ідей — створення Європейської ради безпеки, до якої могли б долучитися, зокрема, Україна, Канада, Велика Британія та Норвегія.
Попри прагнення окремих держав посилити самостійну координацію, повністю виключити Вашингтон із міжнародної політики поки що не виходить.
Reuters у матеріалах про нинішню Генасамблею ООН також зазначає, що США залишаються одним із центральних учасників міжнародного порядку денного, а питання України, Близького Сходу та глобальної безпеки значною мірою пов'язані з американською політикою.
Показовою стала й ситуація навколо України. У наданому Politico матеріалі йдеться, що після зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа українська сторона повідомила про остаточне схвалення щодо ліцензування виробництва Patriot. Паралельно держсекретар США Марко Рубіо заявив про запрошення Володимира Путіна на майбутній саміт G20 у Маямі.
Це викликало неоднозначну реакцію в Європі та продемонструвало, наскільки американські рішення залишаються важливими для союзників.
У Politico зазначають, що нинішні процеси можна розглядати як спробу середніх держав отримати більше простору для самостійних дій у міжнародній політиці.
Водночас видання наголошує на обмеженнях такого підходу: навіть коли Канада та європейські країни укладають власні угоди й розширюють оборонну співпрацю, США все одно залишаються одним із ключових центрів сили.
Схожу тенденцію описують і в інших аналітичних матеріалах. Зокрема, Reuters повідомляло про ініціативи Канади та Європи щодо створення тіснішого стратегічного партнерства, яке мало б посилити їхню стійкість і зменшити залежність від зовнішніх постачальників та рішень великих держав.
Україна залишається одним із питань, навколо яких європейські держави та Канада намагаються поглиблювати практичну взаємодію. Йдеться насамперед про оборонні технології, засоби протиповітряної оборони, безпілотники та виробничу кооперацію.
Водночас нинішня міжнародна система залишається багаторівневою: поряд із новими двосторонніми та регіональними форматами продовжують діяти традиційні союзи й механізми співпраці, у яких бере участь США.
Тому твердження про повну втрату Вашингтоном центральної ролі є саме оцінкою окремих аналітиків. Фактичні тенденції, які спостерігаються у 2026 році, свідчать радше про одночасне посилення альтернативних форматів співпраці та збереження значної ролі США у питаннях глобальної безпеки.
Росія, за оцінкою економіста та фінансового аналітика Олексія Куща, наразі не зацікавлена у безумовному припиненні бойових дій і може розраховувати на затяжне протистояння, передають Патріоти України. В ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE він заявив, що...
Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку продемонструвала активізацію контактів між так званими середніми державами, які прагнуть тісніше координувати свою політику між собою. Водночас у питаннях України, Ірану та глобальної безпеки США, як і раніше, залиша...