Особлива гра? Трамп затримує допомогу Україні, аби стати її "рятівником", - Портников

"Це якраз той випадок, коли одна людина може змінити хід історії", - сказав сьогодні помічник президента Сполучених Штатів з питань національної безпеки Джейк Салліван після розмови зі спікером Палати представників американського Конгресу Майком Джонсоном. Салліван підкреслив, що якщо Джонсон поставить на голосування законопроєкт, який передбачає допомогу Україні у її війні з Російською Федерацією, за це рішення проголосує більшість конгресменів — як демократів, так і республіканців. Однак все залежить саме від готовності спікера Палати представників поставити цей важливий законопроєкт на голосування.

Вважалося, що певне розуміння ситуації відбудеться сьогодні, коли президент Сполучених Штатів Джозеф Байден зустрічався із лідерами Конгресу, однак американські медіа підкреслюють, що попри те, що з питанням щодо закриття роботи американського уряду демократи та республіканці просунулися настільки далеко, що є сподівання, що цьому закриттю вдасться запобігти, з питанням допомоги Україні думки знову розділилися. Після зустрічі з американським президентом, який закликав конгресменів підтримати Україну, тому що зволікання з цією підтримкою призводить до найтяжчих наслідків, знову відкрилися розбіжності у підходах до цієї проблеми. Якщо і президент Байден, і лідери демократів у Конгресі наголошували на необхідності якнайшвидше розв'язати питання щодо допомоги Україні, спікер палати представників Майк Джонсон чітко пояснив пріоритети, які зараз є у нього, з приводу подальших дій палати представників.

Перший пріоритет для спікера — це саме бюджет і здійснення заходів, які допоможуть уникнути закриття федеральних відомств. Другий пріоритет — це питання безпеки на кордоні Сполучених Штатів і Мексики.

Нагадаю, що прикриваючись саме цим питанням, республіканці фактично заблокували виділення допомоги для України та Ізраїлю, і запропонували, щоб ці рішення ухвалилися як пакет домовленостей між двома партіями в конгресі. А коли республіканці та демократи врешті-решт досягли компромісу саме з питання кордону, республіканці несподівано відмовилися від пакетної угоди й запропонували голосувати всі ці питання окремо, що призвело до успішного голосування про допомогу Україні у Сенаті та до фактичного блокування аналогічного голосування у Палаті представників.

Майк Джонсон назвав обговорення питання допомоги Україні, підкреслюю, саме обговорення, а не вирішення, третім пріоритетом у діяльності Палати представників і саме це змушує сказати, що найближчими тижнями конгресмени навряд чи зможуть повернутися до обговорення цього питання. Тим більше, що і з перших двох питань реального компромісу між республіканцями й демократами не існує. Є тільки сподівання, що республіканці все ж таки не підуть на остаточне закриття роботи федеральних відомств Сполучених Штатів вже найближчими днями, а знайдуть компроміси із демократами, які дозволять уникнути цього, досить критичного для самих Сполучених Штатів розвитку ситуації.

Отже, що відбувається насправді?

Майк Джонсон просто намагається тягнути час стільки, скільки у нього є можливостей для того, щоб не втратити власне політичне реноме, і водночас догодити колишньому президенту Сполучених Штатів Дональду Трампу, вплив якого на республіканців збільшується із кожним днем.

Трамп щойно виграв праймеріз у Південній Кароліні, що очікувано. Однак кожний вибір республіканських виборців на користь Дональда Трампа буквально паралізує конгресменів, які побоюються, що оцінка їхньої діяльності з боку Трампа поставить крапку на їхніх політичних кар'єрах, якщо колишній президент, який претендує на повернення до Білого дому, висловиться про них у негативному ключі. І зараз, коли Трамп, очевидно, виграє ще й праймеріз у штаті Мічиган, думка республіканських конгресменів та сенаторів про те, що колишній президент Сполучених Штатів має бути задоволений їхньою поведінкою як законодавців не те що не зменшується, а збільшується.

Що потрібно Трампу? Щоб ніхто не заважав йому у здійсненні цієї політичної програми, яка, очевидно, є у його власній голові. Він може щиро вірити, що коли він стане президентом Сполучених Штатів, то домовиться із президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.

Симпатія, яку експрезидент США виявляє до автократичних правителів, є очевидною, і вона далася взнаки на всьому періоді його перебування у Білому домі. Трамп постійно намагався зустрічатися із Путіним, він проводив абсолютно беззмістовні розмови із північнокорейським диктатором Кім Чен Ином, і відмовлявся помічати, що його зовнішньополітична активність призводить до ганебного фіаско. Й очевидно, що зараз, коли вже не істеблішмент Республіканської партії впливає на Дональда Трампа, а Дональд Трамп впливає на істеблішмент з Республіканської партії, і він, фактично, приватизував цю політичну організацію на власну користь, експрезидент буде діяти набагато відвертіше, набагато впевненіше, не звертаючи жодної уваги на те, що там подумається республіканцям, прихильним до України, про його можливі домовленості з російським лідером.

Але Трамп прекрасно розуміє, що для того, щоб здійснити свою програму, йому потрібно, щоб ніхто проти цієї програми не виступав. Тобто, щоби на момент його обрання президентом Сполучених Штатів, на фронті була катастрофічна для України ситуація, і він виступав в ролі рятівника України від російського бажання знищити сусідню країну і зробити її частиною власної території.

Для того, щоб виступати у ролі такого рятівника, Дональд Трамп має бути впевнений, що в Києві ніхто не скаже жодного слова заперечення щодо тих домовленостей, які будуть ухвалені лідерами двох ядерних потуг, двома партнерами по плідних перемовинах Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. І саме тому Трамп гальмуватиме допомогу для України стільки, скільки у нього вистачить політичних сил, а у нього багато зараз політичних сил.

Нічого з цієї програми не вийде: якщо Трамп стане президентом Сполучених Штатів, він зазнає чергового гучного політичного фіаско, просто нашим коштом. Путін не домовиться із Трампом, використає його з усією політичною майстерністю колишнього КГБшника. Трамп образиться, ситуація стане ще кризовішою, і може перетворитися з російсько-української війни в набагато більш масштабну конфронтацію між США і Росією тоді, коли двоє лідерів, впевнених у своєму его, готові діяти так, щоб довести світові свою власну значущість.

Тож 2025 рік у разі обрання Трампа президентом Сполучених Штатів може стати роком великої та жорстокої війни. Питання тільки яким буде місце в цій війні у самої України".