Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Китай, де зустрівся зі своїм китайським колегою Ваном І. Увагу політичних аналітиків прикувало те, що переговори відбулися не в Пекіні, а в Гуанчжоу. При цьому лише кілька місяців тому главу МЗС країни-агресора РФ Сергія Лаврова приймали у столиці КНР. Про це повідомляє видання South China Morning Post, передають Патріоти України.
Аналітики стверджують, що вибір місця переговорів Кулеби та Вана І свідчить про те, що Китай та Україна мають намір відновити зв'язки, напружені в умовах війни. У той же час зустріч у Гуанчжоу могла бути стратегічним рішенням Пекіна, спрямованим на збереження відносин із Росією.
За словами професора міжнародних відносин в Університеті Женьмін Вана Івей, Гуанчжоу є менш формальним місцем, що забезпечило більш невимушену обстановку для зустрічі після критики України щодо допомоги Китаєм Росії у війні.
У свою чергу викладач Форвард-коледжу Лондонського університету в Берліні Бьорн Александер Дюбен не вважає, що вибір місця продиктований бажанням обговорити передусім економічну співпрацю між країнами.
"Цілком можливо, що Пекін навмисно організував зустріч за межами столиці, щоб тонко і символічно принизити її рівень по відношенню до своєї дипломатичної взаємодії з Росією. Існує цікавий контраст з квітневим візитом глави МЗС РФ Сергія Лаврова до Пекіна, де його приймав Сі", – зазначив аналітик.
Також Дюбен додав, що Гуанчжоу, ймовірно, був обраний місцем зустрічі для того, щоб зробити цей контраст менш незручним, створивши просторову дистанцію між Сі та Кулебою. Проте аналітики також припускають, що китайське турне Кулеби було розроблено з урахуванням його графіка або з урахуванням участі Вана І у Східноазіатському саміті.
Російська опозиціонерка Ольга Курносова переконана, що диктатор Володимир Путін не має чіткого плану Б на випадок провалу нинішньої стратегії щодо війни проти України та протистояння із Заходом. Водночас у мирну угоду вона не вірить. Про це вона заявил...
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сумніви щодо можливості вступу України до Європейського Союзу до 2034 року, коли завершиться наступний семирічний бюджетний цикл ЄС. За його словами, розширення не повинно вплинути на вже визначені середньостроко...