Оце так: Україна втратила $1,2 млрд через шахрайство та неефективність в оборонних закупівлях у 2024 році, - NYT

Україна у 2024 році втратила близько $1,2 млрд через шахрайство, розтрати та неналежне управління в системі оборонних закупівель. При цьому державні контракти отримували компанії, щодо яких уже були питання через невиконання зобов'язань, завищення цін або кримінальні провадження. Про це пише The New York Times, передають Патріоти України.

За даними видання, відповідні висновки містяться у конфіденційних перевірках Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони України, які охоплюють 2024 та 2025 роки.

Одним із найбільш показових випадків NYT називає історію Павлоградського хімічного заводу. У 2024 році українські військові почали отримувати тисячі несправних мінометних мін. Частина боєприпасів не вибухала після пострілу, а деякі взагалі не залишали мінометних труб. Згодом директора підприємства Леоніда Шимана заарештували та звинуватили у корупційних злочинах. У серпні його засудили до п'яти років ув'язнення за організацію схеми продажу вибухівки за завищеними цінами.

Водночас, як зазначає NYT із посиланням на урядові аудиторські документи, Агенція оборонних закупівель продовжувала укладати нові контракти із заводом навіть після того, як стало відомо про проблеми з якістю продукції. За даними аудиторів, підприємство спочатку заявляло про відсутність необхідних виробничих потужностей для виконання замовлення, однак пізніше без пояснення змінило інформацію про свої можливості. При цьому перевірок, які б підтвердили спроможність заводу виконати контракт, аудитори не виявили.

Ситуація не змінилася й після появи бракованих боєприпасів. За висновками перевірки, АОЗ не зробила належних висновків і, навпаки, надала підприємству нові замовлення. Зокрема, завод отримав контракт на постачання майже всіх 122-мм артилерійських снарядів для української армії у 2025 році.

Загалом аудитори виявили 18 компаній, які отримували нові контракти, попри невиконання попередніх домовленостей. Шість із них, за даними перевірок, не виконали жодного контракту.

Водночас сім із десяти найбільших українських військових підрядників отримували нові державні замовлення, незважаючи на відкриті кримінальні провадження, невиконання попередніх угод або арешти керівників у справах про корупцію.

У внутрішніх урядових перевірках зазначається, що лише за 2024 рік через шахрайство, розтрати та неефективне управління у сфері оборонних закупівель Україна втратила близько $1,2 млрд.

Зокрема, приблизно $126 млн було втрачено через ігнорування вигідніших пропозицій та переплату за озброєння.

Ще в одному випадку компанії досі судяться щодо щонайменше $100 млн передоплати за контрактом, який зрештою не був виконаний.

Окремо NYT описує закупівлю артилерійських ракет турецького виробництва. У 2024 році Агенція оборонних закупівель отримала три пропозиції. Одна компанія готова була постачати ракети приблизно по $4200 за одиницю, друга — по $4600, а третя запропонувала ціну близько $5100.

При цьому всі ракети були однаковими — їх виробляла одна й та сама компанія на одному заводі в Туреччині.

Найнижчу ціну запропонувала турецька Arca Defense, що, за оцінкою аудиторів, давало можливість закуповувати боєприпаси безпосередньо у виробника.

Однак контракт зрештою отримала компанія, яка запропонувала найвищу ціну, — дочірня структура чеського оборонного холдингу Czechoslovak Group.

Аудитори не знайшли обґрунтування для такого рішення. За їхніми висновками, вибір посередника замість прямої закупівлі міг збільшити витрати України приблизно на $130 млн.

Ще один випадок стосується державної компанії "Спецтехноекспорт". У 2024 році АОЗ намагалася придбати ракети радянського зразка у сербського виробника. Через політику Сербії, яка не сприяла прямим поставкам зброї Україні, у схемі використовували посередників.

Контракт уклали зі "Спецтехноекспортом". За даними аудиторів, компанія вже мала історію невиконання контрактів, а її колишніх керівників підозрювали у розкраданні та відмиванні коштів.

Крім того, "Спецтехноекспорт" не мав сербської експортної ліцензії на постачання ракет. Замість неї компанія надала гарантійний лист від української військової розвідки. Аудитори вважали, що таке привілейоване ставлення не мало належного юридичного обґрунтування.

Згодом "Спецтехноекспорт" уклав субпідрядний договір з американською Regulus Global. Загальна сума кількох контрактів між компаніями становила близько $1,7 млрд.

Однак угода щодо ракет зрештою зірвалася.

За словами керівника Regulus Global Вільяма Сомеріндайка-молодшого, тодішній міністр оборони Рустем Умєров прагнув прибрати посередників із системи оборонних закупівель і запропонував компанії працювати безпосередньо з державним закупівельним агентством.

У результаті "Спецтехноекспорт" був фактично усунутий від угоди.

На початку 2025 року державна компанія стала найбільшим боржником перед Агенцією оборонних закупівель. Аудитори встановили, що вона мала більше невиконаних контрактів, ніж будь-який інший постачальник.

Український уряд звернувся до суду з вимогою стягнути зі "Спецтехноекспорту" штрафи, пеню та відсотки за прострочення. У відповідь компанія висунула фінансові претензії до Regulus Global.

Сомеріндайк заперечив будь-які порушення з боку своєї компанії та заявив, що Regulus Global опинилася "між двох вогнів" під час перебудови української системи оборонних закупівель.

У NYT наголошують, що результати урядових перевірок свідчать про системні проблеми в управлінні оборонними закупівлями України. За даними аудиторів, попереджувальні сигнали часто ігнорувалися, а за завищення цін або невиконання контрактів відповідальність нерідко була недостатньою.