Переговори в Абу-Дабі зайшли в глухий кут: Росія відмовляється від припинення вогню, - Le Monde

Переговори між Україною та Росією в Абу-Дабі, які тривали два дні та завершилися 10 листопада, не принесли відчутного прогресу. Москва продовжує виступати проти припинення вогню, якого вимагають Київ та його союзники. Водночас європейські дипломати побоюються, що адміністрація президента США Дональда Трампа може віддати перевагу швидкій угоді з Кремлем, а не повноцінному врегулюванню війни. Про це пише французьке видання Le Monde, передають Патріоти України.

За інформацією журналістів, після кількох годин обговорень сторони не змогли досягти помітних домовленостей. Президент України Володимир Зеленський назвав дискусію конструктивною, однак російська делегація не прокоментувала її результати.

США задовольняються самим фактом переговорів

Адміністрація Дональда Трампа позитивно оцінила сам факт проведення зустрічі після тривалого дипломатичного глухого кута. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон залишається єдиною країною, здатною посадити представників України та Росії за один стіл переговорів.

Американську делегацію в Абу-Дабі представляли спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зять президента США. За останні місяці вони намагалися переконати Україну та європейських партнерів, що економічна співпраця з Росією ще до завершення війни може стати одним зі шляхів до миру.

Зокрема, обговорювалися потенційні домовленості в енергетичному секторі та можливість закупівлі російського дизельного пального. Також американська сторона порушувала питання створення нової архітектури європейської безпеки, яка враховувала б інтереси Росії.

Європа побоюється поступок Кремлю

Європейські дипломати занепокоєні тим, що Вашингтон може поставити швидке укладення мирної угоди вище за безпекові інтереси України.

Представники Німеччини, Франції та Великої Британії прибули до Абу-Дабі, щоб обговорити переговорний процес з американськими посередниками. Їх непокоїла можливість того, що США запропонують Москві додаткові поступки заради якнайшвидшого завершення війни.

Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що європейським країнам не варто брати участь у переговорах.

Попри обмежену роль європейських представників, їм вдалося донести до американської сторони свої ключові вимоги. Один із дипломатів наголосив, що процес має відбуватися послідовно: спочатку припинення вогню, потім надання Україні гарантій безпеки, які унеможливлять нову російську агресію, і лише після цього — обговорення ширшої мирної угоди.

У спільній заяві Європи та США від 10 листопада також наголошувалося на необхідності створення надійної післявоєнної системи європейської безпеки з повагою до суверенітету й територіальної цілісності України.

У Конгресі США вимагають відповідальності за рішення щодо України

Зміна підходу адміністрації Трампа викликає запитання серед американських політиків та експертів.

Очільник Міжнародної кризової групи Комфорт Еро припустив, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть прагнути якнайшвидше представити себе миротворцями на тлі посилення контролю з боку Конгресу.

Демократ Кріс Кунс також розкритикував дії американських посадовців. Він заявив, що Ілон Маск, міністр оборони Піт Гегсет та інші особи, які могли відіграти роль в обмеженні можливостей України захищатися, мають відповісти за свої рішення.

Кунс наголосив на необхідності парламентського розслідування цих обставин.

Зеленський наполягає на участі Європи та США

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Копенгагена 10 листопада наголосив, що майбутнє європейської безпеки не можна обговорювати без участі України, США та європейських держав.

Він також заявив, що його завдання полягає не в тому, щоб задовольнити Дональда Трампа, а в тому, щоб забезпечити участь американців та європейців у переговорному процесі.

«Це може звучати не дуже ввічливо, але моя робота не в тому, щоб робити Трампа щасливим. Моє завдання — зробити все можливе, щоб залучити американців і європейців до переговорів», — сказав Зеленський.

Що відомо про позицію України щодо територій

Наприкінці першого дня переговорів Зеленський повідомив, що Україна не погоджується віддавати Росії неокуповану частину Донбасу в обмін на мирну угоду.

За інформацією The Telegraph, Київ також відхилив нову американську пропозицію щодо зміни територіальних умов, яка мала розблокувати переговори з Москвою.

Таким чином, територіальне питання, припинення вогню та майбутні гарантії безпеки залишаються ключовими проблемами переговорного процесу. Водночас позиції сторін щодо умов завершення війни поки що суттєво відрізняються.