Перемога чи безвихідь: The Guardian назвала 5 сценаріїв закінчення війни в Україні

Британська газета The Guardian назвала п'ять сценаріїв закінчення війни Росії проти України, передають Патріоти України.

Росія проводить наступ

Росія досягає прориву на сході – або до того, як Україна отримає західне озброєння за кілька тижнів, або після того, як український контрнаступ зазнає невдачі. Ключовою перевагою загарбників є кількість наявних військ – близько 300 тис., майже всі вони вже перебувають в Україні.

Деякі українські експерти побоюються, що Росія "клешнями" може оточити Донбас і схід від Сум на півночі до Великої Новосілки на півдні. Це дозволить Кремлю окупувати більшу частину з чотирьох українських областей, на територію яких вона вторгнулася раніше. На цьому етапі Росія може закликати до припинення вогню, щоб зберегти те, що вона має, і розпочати оборонну кампанію, щоб консолідувати свою розбиту армію.

Однак важко уявити, що Росія завдасть удару далеко на захід, враховуючи вкрай повільне просування навколо Бахмута і катастрофічну спробу захоплення Вугледара. Наразі, за оцінками західної розвідки, Росія втрачає 1 000 людей на день.

Існують припущення,, що Кремль намагатиметься провести нову хвилю мобілізації, і ще одне занепокоєння полягає в тому, що Пекін може почати таємно постачати Росії зброю.

Наступ України

Україна збирає сили з понад 100 західних танків Leopard 1 і 2, а також інших танків і такої ж кількості бронемашин, які вона сподівається використати, коли спаде весняне бездоріжжя, щоб прорвати оборонні лінії окупантів.

Очевидна стратегія полягає в тому, щоб спробувати розірвати автомобільний і залізничний коридор, що з'єднує власне Росію з окупованим Кримом, таким чином відрізавши півострів, наступаючи на Мелітополь або Бердянськ.

Поєднавши це з новою атакою на відремонтований Керченський міст, і Крим стане дедалі більш ізольованим і вразливим.

Є надія, що така демонстрація військової сили може змусити Росію сісти за стіл переговорів, але войовнича промова Володимира Путіна цього тижня навряд чи свідчить, що він готовий найближчим часом піти на компроміс.

Насправді, якщо Україна збирається витіснити Росію з усієї окупованої території, їй, ймовірно, знадобляться ще кілька наступальних дій щонайменше протягом багатьох місяців, а також кардинальна зміна мислення Кремля.

Занепокоєння викликає те, що навіть це занадто оптимістично, хоча саме таку стратегію західні лідери, здається, подають громадськості.

"Є реальна проблема в тому, що ми можемо бути надмірно заохочені першими успіхами України в контратаках минулого року", – сказав Джеймс Ніксі, експерт з питань Росії в аналітичному центрі Chatham House.

Патова ситуація

Довгоочікуваний контрнаступ України навесні й влітку був не настільки успішним, як хотілося б, частково через те, що Захід не зміг забезпечити її достатньою кількістю озброєнь. Результатом є затяжна боротьба, інтенсивність якої поступово знижується, оскільки у росіян закінчуються боєприпаси, а постачання в Україну слабшає.

Тоді на Київ посилиться тиск, щоб змусити його до переговорів – не обов'язково з боку Заходу, але, можливо, з ініціативи Китаю. Однак Україна навряд чи офіційно поступиться будь-якою територією, враховуючи народну підтримку в опорі російському вторгненню.

Тому більш імовірним кінцевим пунктом тут є не мир, досягнутий шляхом переговорів, а радше конфлікт, зосереджений навколо ліній контролю.

"У підсумку ви отримаєте щось середнє між замороженим конфліктом і вічною війною, в якій жодна зі сторін не має ні енергії, ні економіки, щоб перемогти", – сказав Ніксі.

Це буде схоже на ситуацію після першого російського вторгнення в Україну у 2014 році – але цього разу Захід залишиться сам на сам з непримиренним, великим ворожим гравцем в особі Москви. Тим часом Україні знадобляться роки західної підтримки, щоб забезпечити стабільність її східного кордону.

Виснаження Заходу

Росія сподівається, що їй вдасться втягнути Захід у тривалу проксі-війну, яка виснажить країни спочатку у військовому, а потім і в політичному плані. Це було б відображенням того, що сталося в Афганістані, коли через 20 років США вивели війська, повернувши його Талібану.

Наразі західні країни демонструють єдність у бажанні допомогти Україні витіснити Росію. Але якщо Джо Байден зазнає поразки на президентських виборах у США в 2024 році від Дональда Трампа або іншого кандидата-ізоляціоніста, це може поставити серйозні питання для воєнних зусиль України.

За даними Кільського інституту світової економіки, США надали Україні 44 млрд євро (46 млрд доларів) військової підтримки, а Європа (включно з Великою Британією) – 18,7 млрд євро.

Зміна керівництва

Війни часто закінчуються непередбачувано, а нездатність досягти очікуваних перемог часто призводить до раптової зміни уряду.

Що стосується Росії, то Ніксі сказав: "Путін, ймовірно, перебуває в найризикованішому становищі, в якому він коли-небудь перебував", але додав, що контроль президента РФ над Кремлем і країною все одно залишається сильним. Навіть якби Путіна несподівано було скинуто, далеко не очевидно, що будь-який інший наступник захоче піти з України.

Чим довше війна в Україні триватиме без результатів, тим більша ймовірність того, що станеться щось несподіване – з обох сторін.