За словами Дюжарріка, наразі комісія не може зайнятися розслідуванням безпосередньо на місці події. Пояснюється це тим, що ситуація навколо колонії в окупованій Оленівці продовжує залишатися небезпечною для роботи комісії ООН. Примітно, що ООН не отримала відповідних гарантій безпеки від Росії.
Нагадаю, 29 липня російські окупанти організували теракт у колонії в окупованому місті Оленівка Донецької області. Там утримувалися полонені українські військові полку "Азов".
Утім, колонія в Оленівці не єдине місце утримання українських військовополонених. За інформацією аналітичного відділу ГІ "Права Справа" на території самої рф, зокрема, у м. Кашин Тверської області на базі СІЗО №2 створено табір для українських військовополонених. СіЗО №2 знаходиться за адресою: Тверська область, м. Кашин, вул. Червона б. 31. Начальник закладу: Фролов Максим Олександрович.
За інформацією з місця подій, наразі в СІЗО утримується від 150 до 200 українських військовополонених. На українських бранців чиниться фізичний і психологічний тиск. Військовополоненим не дозволяють отримати зв'язок з їхніми рідними і представниками міжнародних організацій, які би мали опікуватися долею українських бранців.
Українських бранців катують, б'ють і змушують зніматися у постановочних відео, які принижують їх людську гідність. Все це відбувається з наказу адміністрації закладу у рамках т.зв. "перевиховання" і "денацифікації".
За інформацією місцевих джерел, під час так званих "слідчих дій" по відношенню до українських бранців застосовуються тортури і психологічний тиск з метою дати свідчення проти власного командування і військово-політичного командування країни. В камерах розрахованих на 3 особи, постійно перебуває щонайменше 20 бранців.
Варто зазначити, що особа, яка бере участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненим і користується захистом Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими (Третя Женевська конвенція). У разі виникнення сумнівів, чи має особа право на статус військовополоненого, вона продовжує зберігати такий статус, і отже, користуватися захистом Третьої Женевської конвенції і Додаткового Протоколу І доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом.
