"Підлітали до певної точки, а нам назустріч два МіГ-29": Український вертолітник "Карнаж" розповів про бойові пуски та секрети влучності

23 лютого 2022 року вертолітник Повітряних сил України Михайло "Карнаж" мав намір завершити свою службу і перейти до спокійного цивільного життя. Але доля вирішила інакше, і його останній політ став лише початком нового етапу його військової кар'єри, передають Патріоти України.

Історію українського захисника розповіли в Повітряних силах. На світанку 24 лютого, замість планованого останнього польоту, Михайло знову піднявся в небо.

Його вертоліт, тільки що виведений з консервації, ще потребував перевірки, але війна не чекала. Михайло разом із командою став першим, хто вийшов на завдання, виконуючи понад 200 польотів, з яких 132 були на вогневе ураження противника.

"З вечора мене попередили, що вертоліт, який мені дістався, півроку стояв законсервований, тому перед "дорогою" його потрібно облітати згідно усіх програм. Думаю, не варто пояснювати, що зранку 24-го лютого було зовсім не до цього… "Тестували" машину по ходу справи. Ми злетіли із аеродрому першими, а за нами – цілий ланцюжок із Мі-8 та Мі-2… Техніку ми врятували, а далі почалась робота…" – розповідає захисник.

На другий день війни Михайло врятував льотчика, який катапультувався. Виявилося, що це був одногрупник штурмана Михайла. Тривожний, але успішний порятунок став першим з багатьох важливих завдань.

"Неймовірний випадок насправді. Підлітали до певної точки, а нам назустріч два МіГ-29. На зворотному шляху бачимо, що летить вже один. Придивляємось уважно – другий падає, льотчик катапультувався… Ми не довго думаючи вирішуємо забрати хлопця! Стали, махаємо: "Йди до нас, ми з України!" Виявилось, що це одногрупник мого штурмана. Хлопець в шоці, не встиг приземлитись і комусь повідомити, як вже підмога прибула. Найкраще в цій історії те, що хлопець дуже швидко повернувся до польотів!" – розповідає Михайло.

Під час весняних бойових дій він вперше натиснув на бойову кнопку. Працюючи разом із Віталієм Плякою, він відзначився точністю та професіоналізмом, незважаючи на складні умови.

"Під час першого польоту на авіаційне ураження зі мною був Віталій Пляка із армійської авіації. На жаль, хлопця вже немає. Він – веселий, весь в татухах, піджартовував з мене: "Що в перший раз?" Пояснив усі технічні нюанси кабрування… Він був ведучим, я – відомим. Ми тоді круто відпрацювали, уразили мінометний розрахунок в районі Довгенького. Та я все ніяк не міг за ним урватись, він літав на Мі-8 МТ на якихось "гіперзвукових" швидкостях, а я на повільнішому – МСБ", – розповів він.

У перший день екіпаж здійснив два бойових вильоти, на другий – три. Запуск ракети – це дуже точна робота: потрібно знайти правильний кут і позицію, лише тоді натиснути кнопку запуску. Точність на той момент у Михайла дещо кульгала, за його ж словами, проте війна навчила швидко і безжально. В режимі "відпрацював-зарядився-знову відпрацював" всі швидко стали точними і вправними. Великим стимулом бути влучним був ризик бути збитим. За два тижні виконали 21 бойовий виліт.

"Ось так і почався новий етап у моїй вертолітній кар’єрі", – каже захисник. З часом ситуація ускладнилася. Коли російська авіація почала активно атакувати українські вертольоти, Михайло зіткнувся з новими викликами. Він згадує випадок, коли під час атаки на Вугледар йому довелося негайно залишити вертоліт і втекти, навіть не вимикаючи його. Ці ризики стали частиною його роботи, але Михайло завжди залишався на висоті.

Особливим моментом стало те, що Михайло довірив штурману натискання бойової кнопки на свій сотий бойовий пуск. Пам'ятними також стали рятувальні операції під час Харківської кампанії та операції з рятування екіпажу Су-24, що доводять мужність і відданість Михайла.

Чоловік зізнається, після двох років війни відчувається втома і виснаження. Але наразі він не планує залишати службу. Після перемоги він хоче провести час з родиною і здійснити подорож за кордон.

"Що перше зроблю? Жодного разу із родиною не бували за кордоном, дружина періодично про це нагадує… Та якщо чесно – боюсь літати… пасажиром…" – каже героїчний захисник. Додамо, що Михайло "Карнаж" нагороджений орденами "За мужність" ІІІ та ІІ ступенів, орденом Богдана Хмельницького та нагрудним знаком "Срібний Хрест" за героїзм і відданість у службі.