Північна Корея продовжує масштабувати військову співпрацю з Росією. За даними української розвідки, станом на серпень 2026 року на території РФ уже перебуває близько 8,5 тисячі військовослужбовців КНДР, яких сформували у чотири бригади в складі угруповання «Північ», передають Патріоти України.
Водночас українська розвідка повідомляє про підготовку до можливого прибуття значно більшого контингенту. Загалом через російську територію в межах нинішньої ротаційної системи вже пройшли до 25 тисяч північнокорейських військових.
За оцінками ГУР, Росія може розгорнути на своїй території від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР. Такий сценарій може бути вигідним Москві, оскільки північнокорейські військові зможуть виконувати завдання з охорони російського кордону, звільняючи російські підрозділи для перекидання на інші напрямки війни проти України.
Наразі, за даними української розвідки, північнокорейський контингент не залучений безпосередньо до активних бойових дій в Україні. Його основними завданнями є оборона та прикриття державного кордону РФ, а також інженерне й логістичне облаштування відповідних об’єктів.
Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький заявив, що українська розвідка не має даних або документів, які б свідчили про підготовку Росією розгортання військ КНДР безпосередньо на території України.
Водночас співпраця Москви та Пхеньяна має взаємний характер. Росія отримує додатковий людський ресурс, а Північна Корея — можливість отримувати реальний бойовий досвід та вдосконалювати власні військові технології.
Особливий інтерес для Пхеньяна становить досвід сучасної війни, зокрема використання безпілотників та застосування ракетного озброєння. За даними української сторони, КНДР також передала Росії нову партію балістичних ракет.
Попередній масштабний випадок залучення військових КНДР до бойових дій стався наприкінці 2024 — на початку 2025 року в Курській області Росії.
Після української операції в регіоні Пхеньян направив до Росії близько 11 тисяч військовослужбовців. Вони брали участь у боях проти українських сил, допомагаючи російській армії відновити контроль над територіями Курської області.
За оцінками української сторони, під час цих боїв КНДР втратила близько 2,3 тисячі військових.
Українські військові, які протистояли північнокорейським підрозділам, розповідали, що на початковому етапі російське командування використовувало їх переважно у штурмових діях. Через відсутність досвіду сучасної війни, мовний бар’єр та слабку взаємодію з російськими підрозділами північнокорейські військові зазнавали значних втрат.
Згодом їхня тактика почала змінюватися. Північнокорейські бійці стали діяти обережніше, змінювати розмір штурмових груп, активніше маневрувати та намагатися обходити українські позиції з флангів.
За даними українських військових, серйозною проблемою для них залишалася відсутність комунікації через мовний бар’єр. У Курській області українським силам вдалося взяти в полон лише двох військовослужбовців КНДР, зокрема через те, що вони не розуміли українських команд про необхідність здатися.
Військова співпраця між Росією та Північною Кореєю продовжує розширюватися. Пхеньян уже став одним із ключових іноземних партнерів Москви у забезпеченні її військових потреб.
За оцінками української сторони, КНДР може забезпечувати значну частину потреб Росії в артилерійських боєприпасах. Водночас Москва, своєю чергою, може надавати Пхеньяну технології, військовий досвід та інші ресурси.
Лідери двох країн також регулярно заявляють про намір поглиблювати стратегічне партнерство. Кім Чен Ин публічно підтверджував готовність продовжувати співпрацю з Росією, а Володимир Путін неодноразово висловлював подяку Пхеньяну за підтримку.
Таким чином, Росія та КНДР продовжують формувати все тісніший військовий союз. Для Кремля північнокорейські військові можуть стати способом вивільнити власні сили для фронту, а для Пхеньяна участь у війні Росії проти України дає можливість отримувати практичний досвід сучасних бойових дій і розвивати власний військово-промисловий потенціал.
При цьому інформація про можливе збільшення контингенту до 30–50 тисяч осіб є оцінкою української розвідки, а не підтвердженням того, що всі ці військові вже перебувають у Росії або гарантовано будуть направлені туди.
Росія посилила військову присутність у Балтійському морі, направивши туди один зі своїх найсучасніших фрегатів — «Адмірал Касатонов», озброєний, зокрема, гіперзвуковими ракетами «Циркон». Корабель помітили поблизу німецького острова Фемарн, що розташов...
Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем жорстко відповів на погрози Москви щодо наслідків через використання Україною британських безпілотників для далекобійних ударів по території РФ, наголосивши, що Лондон підтримує Україну на 100% і не є «друго...
