Плач над майбутньою могилкою Росії, або Чому у війні з РФ українці можуть померти від сміху, - Кох

"Сенат США ухвалив пакет допомоги Україні в розмірі 40 млрд доларів. Зняті останні перешкоди на шляху того, щоб ленд-ліз заробив на повну силу. Якщо до цього додати вже ухвалене Великобританією рішення про військову допомогу Україні в 1,3 млрд фунтів і аналогічне рішення ЄС про 0,5 млрд євро, то разом це все виглядає дуже переконливо", - пише у своєму блозі Альфред Кох, передають Патріоти України, і продовжує:

"Особливо якщо врахувати, що британці в свій пакет погрожують включити велику партію протикорабельних ракет, що дасть Україні можливість зняти, нарешті, морську блокаду з її портів.

У відповідь росіяни (в особі Марії Захарової) одразу ж поспішили заявити, що вони нікому і ніколи не погрожували атомною зброєю, і вкотре поскаржилися, що Україна манкує переговорами, на які Росія, зрозуміло, давно готова і просто жадає нарешті обрушити мир на голови українців.

І те зрозуміло: Мінекономіки РФ опублікувало днями уточнений прогноз розвитку економіки Росії на найближчі роки, з якого випливає, що інфляція в Росії буде 17% (в два рази вище, ніж у ЄС), а економічний спад (цього року – близько 8% ВВП) триватиме не один, як очікувалося раніше, а, як мінімум, два роки. Втім, і далі зростання буде більш, ніж скромним: не більше 2% на рік... (ЦБ РФ, до речі, песимістичніший за Мінекономіки і очікує, що в цьому році спад може досягти і 10% ВВП).

Я думаю, що в реальності все буде ще гірше, оскільки цей спад російської економіки має не циклічну, а структурну природу, і їй доведеться заново створювати цілі галузі. У цьому відношенні цей спад більшою мірою нагадує спад початку дев'яностих, який, як відомо, тривав майже десять років.

Не забувайте, до речі, що удари по російській економіці ще не закінчилися, і в найближчі рік-два на неї чекає спочатку відмова Європи від покупки її нафти, а потім і газу. Тож я очікую від Мінекономіки РФ ще одного уточнення прогнозу в найближчий час. А потім – ще одного, а потім – ще...

І те, що нафтове ембарго досі не погоджено через позицію Угорщини, не повинно нікого вводити в оману: рано чи пізно його введуть. Я думаю, це питання найближчих тижнів, максимум – місяців.

Потішили і трудівники Мінпрому: націоналізувавши Рено, вони оголосили про відродження виробництва Москвичів і Жигулів, чим, зрозуміло, не могли не порадувати російських автолюбителів, яким набридли не тільки коробки-автомати, але й АВС, не кажучи вже про кондиціонери та електричні склопідйомники. Скоро всім цим буржуазним надмірностям прийде кінець, а потім не за горами і перехід на гужовий транспорт або тотальне велосипедування всієї країни. Москва знову зіткнеться з проблемою кінського гною, яка, як усім здавалося, була закрита ще в 1920-і роки.

У цих умовах здатність виробництва високотехнологічної зброї теж викликає великі сумніви. Але я на місці росіян не впадав би у відчай і почав би якомога скоріше виливок бронзових копій Цар-гармати. Зрештою, мортири такого роду ще жодного разу не були використані у справі, і, хто знає, можливо, вони і будуть тією диво-зброєю, яка докорінно змінить усю сучасну війну: адже якщо українці не загинуть від їхніх ядер, то вони, швидше за все, помруть від сміху...

А якщо серйозно, то мені нескінченно шкода російських солдатів. От усі оглядачі пишуть про те, які вони невмотивовані і ненавчені... А я дивлюся, з якою небаченою хоробрістю вони вкотре йдуть у Чорнобаївку і Білогорівку, бачачи перед собою спалену техніку і ще теплі трупи своїх товаришів, і розумію, що головна проблема російської армії аж ніяк не в солдатах...

Немає ні офіцерів нормальних, ні тим більше генералів. Як не візьми читати біографію путінського генерала – закінчив із відзнакою академію Генштабу. І само собою виникає питання: чому їх там вчать, відмінників цих? Горілку тріскати? Красти будматеріали і солдатський пайок? Очі замилювати начальству? Чому?

Бідні, бідні російські солдати... Тепер вами керує підполковник держбезпеки Путін В. В. без академіїв обходиться (він – малопитущий). Одним талантом. От тому прийде час, і будете ви стріляти з бронзових мортир. Їй-їй, і в шабельну атаку ходити, і на тачанках під Каховку льотати... З високоточним "Максимом" на задку... І то вірно: діди воювали, батька Махна під Гуляйполем ловили... Будемо вірними їхній пам'яті...

Ну а що? Бронепоїзд же вже відродили! Пропоную, до речі, присвоїти йому ім'я місцевого уродженця (село Янівка Херсонської губернії) товариша Троцького Лева Давидовича. Пам'ятається, у нього саме такий бронепоїзд і був. Ну, а раз бронепоїзд відродили, значить, і тачанкам час повернутися. Все один до одного...

Троцький, до речі, як і Путін, академіїв не кінчав. А накомандував знатно: досі розгрібаємо. От і з Путіним, схоже, така ж історія трапиться... Путін теж, як і більшовики, залишить після себе завали, які будуть розгрібати не одне покоління росіян. Чи розгребуть? Чи видиреться Росія? Чи не поховає її Путін цього разу остаточно? Стільки вона винесла, стільки бід і поневірянь подолала, щоб от так нерозумно і негарно сконати в безславній і безглуздій війні зі своїми найближчими братами, з якими бувало останню скоринку хлібу навпіл ділили...

Я знаю, знаю: українцям немає діла до того, що буде з Росією далі. Їм тепер чим гірше – тим краще. Та нехай вона взагалі зникне з лиця Землі. Я їх розумію... Розумію... Але мені ж ніхто не заважає поплакати над цією майбутньою могилкою? Мені то вона не чужа...

Бідна, бідна моя колишня країна... Що ж ти з собою наробила? Як ти докотилася до всього цього, а? В якому п'яному угарі підсунули тобі цей кістень, яким ти тріснула здуру свого брата в скроню? Молися, щоб він живий залишився, дурепа... Падай на коліна! Благай про прощення! Адже протверезієш – вік собі не пробачиш того, що ти накоїла... Ні? Не хочеш? Хочеш битися далі? Ну тоді вибач. Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами".