Попри сподівання на те, що глибші атаки дронами змусять росіян вийти на протести проти війни, масові виступи виглядають малоймовірними, передають Патріоти України з посиланням на журналістку The Atlantic Анну Нємцову.
Цього літа Україна розпочала одну з найамбітніших кампаній війни проти Росії – удари дронів углиб російської території вивели з ладу низку найбільших нафтопереробних заводів країни й спричинили загальнонаціональний дефіцит пального. У деяких регіонах росіяни чекали на бензин по 69 годин у чергах довжиною в кілька кілометрів, а нетерплячі водії билися й навіть різали одне одного ножами. Проблему визнали навіть підконтрольні державі медіа.
Україна та її партнери, вочевидь, сподівалися, що невдоволені росіяни повстануть. Через понад чотири роки війна нарешті «прийшла додому» – і можна було припустити, що дедалі більше громадян, відчувши її наслідки, вимагатимуть завершення бойових дій і тиснутимуть на Путіна напередодні парламентських виборів восени. Однак наразі жодного масового повстання не передбачається – ні зараз, ні в найближчій перспективі.
Авторка нагадує, що росіяни звикли до незручностей ще з радянських часів, коли дефіцит був нормою, а черги – настільки повсюдним явищем, що науковці навіть теоретизували про формування російської ідентичності через терпіння. Але навіть тоді, за її словами, ніхто не протестував – люди знали ціну скаргам: у 1962 році тисячі демонстрантів у Новочеркаську вийшли проти підвищення цін, і уряд Хрущова відповів військами, які вбили близько двох десятків людей.
Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Googleдодати зараз
Росіяни й сьогодні бояться власної влади. Колишня сусідка авторки в Санкт-Петербурзі, вчителька малювання й активістка, на запитання про вуличні протести лише розсміялася: «Ви що, живете на Місяці? Не розумієте, наскільки тут небезпечно?» За її словами, зараз навіть гірше, ніж за радянських часів, – одного знайомого посадили на два роки за вірш і квіти, залишені біля пам'ятника українському поету.
На думку журналістки Ірини Бороган, яка досліджує російських дисидентів, замість втоми від війни росіяни радше стверджують, що на них «напали», і що настав час «затягнути паски». Коли BBC запитало чоловіка середніх років у Криму про дефіцит пального, той лише знизав плечима: «Ми ж люди. Пристосуємося». Економіст Костянтин Сонін, який покинув Росію 2015 року, розповів авторці, що його друзі в Москві обмежилися мінімальними воєнними пристосуваннями – наприклад, відправляли дітей у літній табір у Геленджику замість Криму, хоча обидва регіони перебувають у зоні досяжності українських дронів.
Директор «Левада-центру» Денис Волков заявив, що не бачить жодних ознак народного повстання: «Я б сказав, що очікування революції в Росії не ґрунтуються на жодних реальних фактах. Усі наші дані свідчать про протилежне». За його словами, росіяни звинувачують у своїх бідах передусім Захід і Вашингтон, а не Путіна.
Втім, за даними того ж «Левада-центру», 16% росіян заявили про готовність узяти участь у вуличних протестах – це більше, ніж 11% у 2024 році. Торік почуття страху чи смутку відзначали 16% опитаних, цього літа – вже 29%.
Організувати гуманітарну місію в Костянтинівці Донецької області за аналогією з операцією в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині буде надзвичайно складно. Головна перешкода — відсутність чіткого розмежування між позиціями українських військових і...
Скорочення американського військового контингенту в Європі, де нині перебувають близько 80 тисяч військовослужбовців США, буде меншим, ніж побоювалися європейські лідери, передають Патріоти України з посиланням на Bloomberg. . Раніше союзники припуска...
