Покращення тексту немає? Стало відомо, чому Рада не виносить на розгляд новий законопроєкт про мобілізацію

Народні депутати не задоволені напрацюваннями по законопроєкту щодо мобілізації, які надійшли від Міноборони, і пропонують його переписати. Про це повідомляє видання "Українська правда" з посиланням на одного з впливого депутата монобільшості, передають Патріоти України.

«Ми, м'яко кажучи, розгнівані, бо не бачимо особливого покращення тексту. Незрозуміло, що реально там переписали. Ну ніяк не зберемо ми голосів під інші формулювання того самого, що було в першій версії. Треба його реально переписати», — зазначив нардеп на умовах анонімності.

Народні депутати очікують, що уряд внесе до парламенту другу версію законопроєкту про мобілізацію орієнтовно 6 лютого, але поки не розуміють чи зміниться щось у документі. Про це написав нардеп Олексій Гончаренко: «На вихідних планується засідання комітету. На цьому комітеті мають розглянути пропозиції та зауваження фракцій до законопроекту. Фракції свої правки вже подали. Я також подав свої. Поки що Кабмін не повернув законопроєкт і ми не знаємо нові пропозиції влади. 6 лютого буде розгляд законопроєкту про мобілізацію в Раді. Чому 6? Бо це початок нової сесії. Перший вівторок лютого — відповідно до Конституції розпочинається нова сесія Верховної Ради».

Також, за інформацією «УП», перед голосуванням за друге читання проєкту щодо створення єдиного електронного реєстру опозиційні фракції «збили» низку ініціатив міністерства. Зокрема, про доступ до податкових і митних даних, інформацію про сім'ю, медичну картку тощо. Навіть більше: Міноборони хотіло для створення єдиної цифрової бази даних військовозобов'язаних дістати дані з держреєстрів Податкової та Міграційної служб, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, інших відомств, а також доступ до номерів телефонів та електронних пошт військовозобов'язаних. Усі ці дані мали зберігати на хмарних сховищах у країнах НАТО. Однак, така норма обурила нардепів, пояснив один із членів комітету з питань нацбезпеки. Інший співрозмовник додав, що документ було прописано так, що «ніхто не поніс би відповідальності у разі витоку або крадіжки особистої інформації громадян».

«Жодна спецслужба світу не володіє таким обсягом інформації про громадян, як те, що запитувало Міністерство оборони. Ми розуміємо, що цифровізація потрібна, але це вже було занадто», — зазначив він.

Нагадаємо, що 11 січня уряд вирішив відкликати перший законопроєкт про мобілізацію й одразу підготувати новий, але поки Кабінет Міністрів не вніс другої версії до Верховної Ради. В свою чергу президент України Володимир Зеленський досить різко висловився щодо мобілізації. «Ми у війні. Тому працюєш або воюєш», — зазначив президент. Про це він сказав під час виступу у Давосі на полях Всесвітнього Економічного форуму, коментуючи потребу ЗСУ в новобранцях. Він пояснив позицію України щодо чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном. За його словами, Україні завжди не вистачає людей на фронті, бо російська федерація «мобілізує і кидає на забій трупи».

«Заробітна плата одного військового — це податки шести-восьми людей», — наголошував президент та додавав, що підтримка від західних партнерів не йде на забезпечення зарплати для військових. Так що їхнє забезпечення — це питання платників податків.

Як «допомогти» платникам податків знайти гроші на мобілізацію, запропонувала голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. На її думку, потрібно підвищити військовий збір для «багатих» українців. Як виявилось, багаті в Україні — це ті, хто заробляє більше, аніж 20 тис. грн. «Тобто якщо ви заробляєте від 20 тис. грн, наприклад, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І це би допомагало утримувати наше військо», — запропонувала нардепка. До того ж, народна депутатка висловилася і за введення податку на розкіш. До прикладу, новий айфон за 60−70 тисяч грн може обкладатися додатковим митом.