Полум'яний привіт від ЗСУ: Авіація України застосовує проти окупантів потужні ракети С-25

Повітряні Сили України використовують потужні авіаційні ракети С-25 для помсти російським окупантам за зруйновані українські міста та вбитих мирних жителів. Як виглядають боєприпаси, показали на сторінці "Волонтери Штурмовики" у Facebook, а військовий портал "Мілітарний" дав детальне пояснення того, що являють собою ці ракети, передають Патріоти України.

За інформацією військових, некерована авіаційна ракета С-25 була розроблена фахівцями раніше радянського, а тепер російського проєктно-конструкторського бюро "Точмаш" і прийнята на озброєння СРСР у червні 1975 року.

Українські військові льотчики застосовують ракети версії С-25-О та C-25-ОФМ, які були вставлені у пускових контейнерах ПУ-0-25. Перша версія призначена для ураження легкоброньованої техніки та живої сили супротивника. Її дальність запуску становить 1,6-3 км., а бойова частина важить 151 кг.

С25-ОФМ — модернізований варіант ракети з осколково-фугасною БР проникаючого типу, де підривник перенесли в донну частину корпусу. Під час проведення випробувань у СРСР ракета потрапляла у літак, пробиваючи метрову товщину залізобетонного укриття.

Перед тим, як піднятися у повітря, військові передають ворогам "привіт": вони пишуть на корпусах ракет "За Миколаїв", "За Харків", "За Вінницю" та інші послання. Таким чином ЗСУ показують російським агресорам, що за кожен злочин, скоєний проти мирних жителів, на них чекає відплата.

Поки українські пілоти нейтралізують техніку та позиції окупантів з повітря, службовці ЗСУ успішно знищують авіацію ворога із землі. Вже справжньою легендою став 19-річний терміновик, якого називають "Запорізький месник". Хлопець збив шість літаків ЗС РФ за допомогою ПЗРК "Ігла".

"Мене стали так називати після того, як я знищив три літаки. В принципі мені подобається, моїм товаришам теж. Але головне, що це дає результат — менше ворожих літаків руйнуватимуть наші міста, а їхні пілоти знатимуть, що їхній виліт може бути останнім", — сказав боєць. Єдиною незручністю він назвав вагу ПЗРК, який "трохи важкуватий".