Понтони не врятують Київ: Експерт розповів, що чекає столицю у разі нових ударів по мостах

Російські удари по київських мостах змусили столицю шукати резервні варіанти сполучення між лівим і правим берегами Дніпра. Серед запропонованих рішень — понтонні переправи, тунель під річкою, човниковий рух залізниці та реверсивний рух на наявних мостах, передають Патріоти України.

Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов вважає, що технічно понтонні переправи встановити можливо, однак повноцінною заміною київським мостам вони не стануть.

За його словами, понтонно-мостові парки передусім призначені для військових потреб — евакуації та логістики. Вони можуть пропускати легкові автомобілі та громадський транспорт, але не розраховані на ті обсяги руху, які забезпечують столичні мости.

Для забезпечення половини пропускної здатності київських мостів, за оцінкою експерта, знадобилося б близько 15–20 понтонних переправ. Їх потрібно підключити до дорожньої мережі, облаштувати відповідну інфраструктуру та організувати регулювання руху.

При цьому самі понтони можна розгорнути відносно швидко, але підготовка всієї системи може зайняти місяці. Потрібно знайти необхідну кількість комплектів, перевірити їхній стан, облаштувати під'їзди та причальні споруди, а також врахувати умови експлуатації під час паводків або замерзання Дніпра.

Беспалов також наголошує, що понтонні переправи є більш вразливими, ніж стаціонарні мости. У разі пошкодження одного сегмента його можна замінити, але для цього необхідно мати резервні комплекти. Самі переправи також потребуватимуть додаткового захисту.

«Якщо будуть розгортатися понтонні переправи, а я сподіваюся, цього не станеться, це буде дуже поганий знак. Бо мова вже піде про крайній режим функціонування, буквально виживання Києва», — зазначив експерт.

Щодо ідеї будівництва тунелю під Дніпром, Беспалов вважає, що це довгостроковий проєкт, який не може розв'язати проблему, що виникла зараз.

За його оцінкою, навіть за оптимістичного сценарію близько трьох років може піти на проєктування, а ще приблизно п'ять — на будівництво. За умови стабільного фінансування та відсутності затримок загальний термін може становити 7–10 років. Вартість такого проєкту вимірюватиметься мільярдами доларів.

Експерт також вважає, що російські удари по мостах можуть бути спрямовані не стільки на їхнє повне знищення, скільки на паралізацію руху. Навіть пошкодження окремих елементів може змусити владу обмежувати або повністю закривати рух для обстеження конструкцій.

Водночас Беспалов не прогнозує повного транспортного колапсу Києва лише через перекриття кількох мостів. За його словами, люди адаптуватимуться: змінюватимуть маршрути, час поїздок, місце роботи або навіть переїжджатимуть.

Однак це може призвести до іншої проблеми — поступової транспортної деградації столиці. Значне збільшення часу в дорозі впливатиме на працівників і бізнес, а отже — і на економіку міста.

На думку експерта, Києву потрібна не одна універсальна альтернатива, а ціла система резервних рішень. Серед них — човниковий рух залізниці, реверсивний рух на мостах, понтонні та насипні переправи, посилення ППО і РЕБ, а також захист критичних елементів мостової інфраструктури.

Водночас він застерігає від надмірної ставки на один конкретний варіант. Якщо противник побачить, що певна система стала критично важливою для міста, вона може стати новою ціллю.

Ще одним способом зменшити навантаження на мости експерт називає розвиток принципу «15-хвилинного міста», коли робота, навчання, послуги та базова інфраструктура розташовані ближче до місця проживання людей. Додатково зменшити трафік може розвиток дистанційної роботи.

Таким чином, понтонні переправи можуть бути лише резервним і крайнім рішенням для Києва. Найбільші сподівання експерт покладає на захист чинних мостів, ППО та РЕБ, а також на створення максимально диверсифікованої системи транспортних резервів.