Повоював 5 хвилин і здався в полон: Росіянин тепер ремонтує військову техніку ЗСУ та хоче після війни залишитися в Україні

Росіянин, якому, вдалося повоювати на стороні окупанта лише 5 хвилин, тепер лагодить техніку та допомагає українським військовим. Він розповів про те, як потрапив у полон до ЗСУ та чому розчарувався в "імперії", передають Патріоти України.

Інтерв'ю росіянина з Богданом Пападіним оприлюднив на своєму YouTube-каналі журналіст Юрій Бутусов. 30-річний громадянин РФ потрапив на війну в Україну, як і більшість контрактників – його загітували таким чином заробити грошей. За словами чоловіка, він погодився на таку "роботу", оскільки йому пообіцяли, що він буде на БТР відвозити поранених. Однак у результаті він потрапив на передову в ролі "м'яса".

Росіянин розповів, як їхня військова частина заїжджала в Україну. "Нас везли довго на поїзді, завезли десь під Бєлгород, звідти ми вже вирушили колоною. Танки були в плачевному стані, половина з них не спроможні були їхати, тому виїхала тільки половина, при чому в них щось та й не працювало – у кого панель приладів, у кого зв'язок, у кого сидіння не регулювалось, а це для танкіста важливо. Коли сюди приїхали, зрозуміли, що потрапили на першу лінію – бої йдуть. Навіть отямитися не встигли, нас – у танки і вперед", – розповів росіянин.

Однак йому не довелось довго воювати, фактично відразу ж його танк підбили, а він отримав контузію."По суті я повоював хвилин 5, як би це смішно не звучало. Як тільки виїхали, переді мною підірвався танк, напевне на міну наїхав. Я звернув, і нас ракетницею підірвали (протитанковою ракетою. – Ред.). У мене була контузія, але я виповз із танка", – розповів росіянин.

Отримавши контузію, йому таки вдалось вибратись із танка і відповзти в укриття. Ніч відлежався. Згадуючи, що їм розповідали про полон, хотів підірвати себе гранатами, але не зміг. Каже, що хотів повернутися, але не знав куди. Тому вирішив усе ж здатися в полон. Вийшов із білим прапором, який зробив із туалетного паперу.

Росіянина взяли в полон бійці батальйону Скали. Перебуваючи в руках українських бійців, росіянин переконався, що всі жахи, які їм розповідали про український полон, – брехня.

"Годували тим, що самі їли, не били. Питали тільки, а чому ваших не хочуть забирати? І я так і не розумію, чому", – зізнається росіянин.

Коли дозволили зателефонувати рідним, дав телефон брата. Але той відповів, що у нього брата немає. "Чим більше тут перебував, тим більше розумів, що я жив у країні-фікції. Важко усвідомлювати, що всі свої 30 років я жив у брехні", – зізнається росіянин.

Він попросив дозволити йому допомагати українським військовим. Його довго перевіряли, зрештою залишили – і зараз він лагодить військову техніку, оскільки вміє це робити.

"Тут люди з великої літери. Тут військовий підрозділ ніби сім'єю тримається, а там – як чужі. Ми навіть далі екіпажу не спілкувалися з іншими військовими, хоча нас багато було. Було холодне ставлення", – розповів росіянин. Чоловік каже, що після війни хоче залишитися жити в Україні."Отримати українське громадянство – це моя маленька мрія", – зізнався він.