"Позавчора київський режим приступив до реалізації комплексного плану по опусканню московського пахана "в глазах його ж преступної групіровки", - блогер про удар по "Москві"

Отже, що ми бачимо. Ми бачимо Хуйла, який ще 24 лютого сформулював цілі своєї «спецоперації». Від того дня спливло чимало часу, багато чого трапилося і всі ці 50 діб авторитетні українські експерти ретельно препарують висловлювання Медінського, Пескова, Лаврова тощо шукаючи у їхніх словах ознаки пом’якшення позиції Москви. Шукають і звісно ж знаходять. А відтак моделюють можливі параметри майбутнього мирного договору з РФ, доводячи українців до сказу. Бо який нахер мир із Парашою?

Щоправда, дідусь від самого початку дивився на всі ті переговори і проєкти мирних договорів з іронічною посмішкою. Бо то Песков і Медінський можуть верзти все, що їм слина на язик принесе. Але ж у нас є Хуйло. Єдінственне і нєповторіме. А Хуйло ні на йоту не відступило від жодної зі своїх забаганок.

Ці забаганки, щоправда, увійшли в кричуще протіворечіє з реальністю і реалізовані бути не можуть. Зараз це зрозуміло навіть близькому оточенню Хуйла, принаймні тим із них, хто не до кінця втратив зв’язок з реальністю. Але це абсолютно неочевидно для Хуйла. Який правда бачить, що не все пішло так, як він хотів, але лише через нєрадівость нєкоторих рукожопих подчіньонних. Яких треба познімать з должностєй, примерно наказать, а на їхнє місце поставить дєятєльних та ответственних. І тагда все піде по ізначально утверждьонному плану. Таким образом, Хуйло продовжує безумствувать мучітєльно відтягуючи свій конєц.

Що ж у цій ситуації робить злочинний київський режим? Злочинний київський режим уважно стежить за настроями в середовищі вищого руководства російської армії та її спецслужб, де від початку були ознаки глухої фронди. Але відкрито вони Хуйлу не возражають, бо разєвать варєжку проти авторітєтного пахана нєбезопасно.

Тим часом в українських та західних аналітичних центрах всю дорогу кипить інтелектуальна робота, в результаті якої визріло розуміння: якщо влада пахана базується на його авторитеті, значить авторитет пахана нада уронить. І не просто уронить. А по понятіям.

Таким образом, позавчора київський режим приступив до реалізації комплексного плану по опусканню московського пахана в глазах його ж преступної групіровки. Зауважмо – усі найрезонансніші новини останніх днів цілеспрямовано та болісно б’ють по репутації персонально Хуйла: спочатку заарештували його любимого кума, а потім, практично одразу продирявили ракетний крейсер з промовстою назвою «Москва» - а це удари, на які Хуйло мусить якось реагувати. Єслі він правильний пацан, а не тєрпіла.

Тепер подєльніки Хуйла з великим інтєресом наблюдають, яку ответку дасть їхній пахан на таку нєслихану дєрзость київського режиму. Бо якщо Хуйло не відповість, або відповість нєубедітєльно, то по їх понятіям це означатиме, що київські нацики й наркомани, образно кажучи, провели Хуйлу по губам члєном. Відтак Хуйло щитатиметься опущеним, його даже Янукович уважать не буде.

Не випадково перша реакція Москви на подібні резонансні удари млява. Тіпа, шо операції «Спасти рядового Мудачука» ФСБ не проводила, а арешт популярного в Україні політика - черговий прояв антидемократичного характеру київського режиму. А пожежа на крейсері «Москва» завсім невеличка, така собі маніпусінька пожежечка. І случилася вона не в результаті нанесеного українцями ракетного удару, а в результаті недбалого поводження з сірниками якогось матросіка, віновниє будут наказани. Іншими словами – не по губам, не членом, і не Хуйлу. І така млява, навіть розгублена реакція роспропаганди може опосередковано свідчити – відповісти київським нацикам по-пацанскі Хуйло не в силах. А це добре бачить окруженіє московського пахана, яке дедалі сильніше сумнівається в його здатності завершити війну победоносно. Значить із Хуйлом нада шото дєлать...

Так це чи ні, і чи перейде опускалово Хуйла в операцію «Табакерка» дідусь звісно не знає. Але в будь-якому разі з кожним успіхом України спостерігати за павуками в московській банці стає все цікавіше і веселіше. А до того ж – кожна наочна демонстрація нашої переваги над росією неабияк спонукає зарубіжних партнерів допомагати Україні і нашій доблесній Армії. Переможців люблять всі. Зберігаємо бадьорий бойовий дух, невпинно допомагаємо Армії і правильно формулюємо свої бажання. До Перемоги залишилося на 50 днів менше.