Про Україну без України. Про що Меркель та Макрон, піддавшись на провокацію Москви, домовились з Путіним

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон провели відеоконференцію із президентом Росії Володимиром Путіним. Під час онлайн-зустрічі, серед іншого, обговорювали ситуацію на сході України, нагадують Патріоти України. За результатами зустрічі, сторони оприлюднили пресрелізи, що відрізняються одни від оного за тоном та змістом. Якщо Франція і Німеччина закликають Росію визнати відповідальність за те, що відбувається на Донбасі, та наполягають на якнайшвидших переговорах у нормандському форматі, то Кремль наполягає на тому, щоб Київ розпочав переговори з представниками підконтрольних Москві незаконних «адміністрацій» ОРДЛО.

Ефективні хоч якоюсь мірою переговори щодо ситуації на сході України повинні відбуватися у нормандському форматі, за участі самої України. Втім нинішня зустріч лідерів Франції, Німеччини та Росії не була присвячена виключно Україні, обговорювалося ширше коло питань, зокрема, протидія пандемії та вакцинація від COVID-19. Відтак, відсутність Володимира Зеленського у нинішній міжнародній зустрічі не є провалом української дипломатії, чи свідченням змін у ставлені лідерів Франції і Німеччини самої України та до агресії з боку Росії, зауважує у коментарі Радіо Свобода професор «Києво-Могилянської академії», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

«Наші західні партнери у будь якому випадку розуміють, що насправді відбувається. Очевидно, що Україна зробила все, щоб перемир’я тривало, а хто його зриває, гадаю, зрозуміло і Меркель, і Макрону. Хоч нас і турбує, що це відбувається без України, але все ж ця зустріч присвячена ширшому колу питань. Безумовно нам треба наполягати на тому, що мають відбуватися зустрічі у форматі чотирьох, а цьому мають передувати зустрічі у форматі Франція-Німеччина-Україна.

Більше того, зараз говорити про саміт нормандської четвірки, саме саміт, зустріч на вищому рівні, сенсу немає. Адже цей саміт може відбутися тільки після того, як буде відновлено перемир'я і протримається бодай 30 днів на фронті. Тут саме Україна може висувати свої вимоги. Можуть відбуватися зустрічі у форматі радників, міністрів закордонних справ, але не на основі двосторонніх зустрічей», – вважає Гарань.

Водночас події в Україні, посилення протестних настроїв і, зокрема гучна акція протесту під стінами Офісу президента України, вплинули на сприйняття Володимира Зеленського західними партнерами. Захід воліє вести результативні переговори зі впливовими лідерами, припускає у коментарі Радіо Свобода політолог, експерт з питань міжнародних відносин Геннадій Друзенко.

«Президентів із розмальованих адміністрацій на серйозні зустрічі не запрошують. Це дуже символічно, бо про що з ним говорити? Чим він у цій країні володіє? Я не бачу про що з Зеленським взагалі можна говорити. Він же у цій країні нічого не контролює. По вакцинації ми найгірші у Європі, добова кількість смертей у нас наздогнала Іловайськ, захистити найголовнішу будівлю країни неможливо. Це ж дуже символічна річ. Іноді президентські палаци беруть штурмом, підпалюють, іноді бомблять, але не знайти жодного прецедента, щоб просто обмалювали. Це показує, що тут немає з ким розмовляти. Навіщо з кимось говорити про щось, якщо немає людини, яка може дотримуватися домовленостей? Тому не телефонує і Байден, бо про що говорити? Про що говорити з Путіним, я розумію, він володіє ситуацією в Росію. Наш президент живе у якомусь віртуальному просторі, тому немає з ним про що розмовляти. Це велика проблема. Бо це ж прагматичні люди, які поінформовані щодо України, які все розуміють. Вони готові розмовляти з тим, хто може щось вирішувати. Я це трактую як втрату суб'єктності на президентському рівні», – переконує Друзенко.

Водночас будь які країни в праві вирішувати з ким і які переговори проводити. До того ж, під час нинішньої онлайн зустрічі з Путіним Меркель і Макрон лише підтвердили позиції своїх країн щодо України та агресії проти неї з боку Росії.

Відтак в результаті українська держава не зазнала втрат ані щодо своєї переговорної позиції, ані репутаційних, наголошує у коментарі Радіо Свобода директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко.

«Не бачу у цьому ніякої проблеми. Бути присутніми всюди ми не можемо і не слід цього прагнути. Тим більш, що на порядку денному у позиціях сторін нічого нового, ніякої зради не було, це – підтверджені попередні позиції усіх трьох держав. Тут я зовсім не бачу підстав для паніки. Це нормальне явище. Я не думаю, що Меркель та Макрон вважають Зеленського таким президентом, який не контролює ситуацію у своїй державі.

Адже відбувається звична робота у нормандському форматі на рівні радників. Тут немає підстав вважати, що вони сприймають українського президента як такого, який не контролює ситуацію. Те, що у нього контроль над подіями в країні ослаб наприкінці минулого року, вони знають. Але потім з рішеннями РНБО ініціатива знову у Зеленського. Тому навряд чи Меркель та Макрон вважають, що він щось не контролює, що його вплив в Україні менший, ніж їхній вплив в їхніх країнах, тим більш, з урахуванням передвиборчої ситуації», – зауважує Капітоненко.

Крім того, українська сторона надалі веде переговори з країнами нормандського формату на різних рівнях, і жодні рішення щодо України без неї самої не можуть і не будуть ухвалюватися. Про це заявила прессекретар президента Юлія Мендель у коментарі Радіо Свобода щодо переговорів президента Еммануеля Макрона, Ангели Меркель і Володимира Путіна у форматі відеоконференції.

«Ми чітко дотримуємося позиції, що жодні рішення про Україну не можуть прийматися без України. Лідери інших країн можуть згадувати і висловлювати свої позиції щодо ситуації в тому чи іншому регіоні чи в тій чи іншій країні. Так само, як лідери Франції, Німеччини та Російської Федерації обговорювали широкий порядок денний, включно з боротьбою з пандемією коронавірусу, ситуацією на Близькому Сході, відносин Євросоюзу та Росії. Серед іншого згадали і ситуацію на Донбасі. Офіс президента вважає, що було б дивно, якби війна на Донбасі випала з міжнародного порядку денного, тим більше у переговорах, де бере участь російська сторона» – каже Мендель.

Раніше Міністерство закордонних справ України виступило проти такого формату переговорів за участі Німеччини, Франції та Росії без України. Про це написав у твітері речник українського МЗС Олег Ніколенко.

«Наша позиція чітка: нічого про Україну без України. Лише в повному, а не скороченому складі Нормандії можна досягти зрушень у врегулюванні російсько-українського збройного конфлікту», – йдеться у дописі Ніколенка.

Востаннє самі лідери «нормандської четвірки» – керівники України, Німеччини, Франції і Росії – проводили зустріч 9 грудня 2019 року в Парижі. Відтоді через коронавірусну пандемію контакти перейшли в онлайн-режим, але Росія відмовляється від проведення нового саміту навіть таким чином. Тим часом у «нормандському» форматі час від часу відбуваються тільки зустрічі політичних радників керівників, але через позицію Росії вони теж практично не дають конкретних результатів.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.