Військові, звикнувши до постійного напруження на фронті, сприймають мирне життя як нудне та позбавлене яскравих емоцій, а повсякденні ситуації здаються їм недостатньо насиченими. Про це інтерв'ю NV розповів Психіатр, доктор медичних наук, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського медуніверситету Михайло Пустовойт, передають Патріоти України.
"Це небезпечний захисний механізм, оскільки людина починає шукати ризиковані ситуації, щоб відчути себе живою. Небезпека стає необхідною, і людина може стати залежною від неї", - розповів він.
Психіатр пояснив, що повернення ветеранів з фронту може супроводжуватися складною залежністю. Після війни мирне життя може здаватися їм беззмістовним і порожнім, через що вони прагнуть якомога швидше повернутися на передову. Якщо це неможливо, у них може з'явитися ризикована поведінка, спрямована на пошук небезпечних ситуацій, щоб знову відчути напруження, яке було на фронті.
Він також зазначив, що цивільні люди адаптуються до постійної емоційної напруги, ізолюючи свій страх і відокремлюючи його від решти життя. Це може призводити до розщеплення емоційного життя та схильності до ризикованої поведінки, наприклад, ігнорування повітряних тривог або прагнення терміново здійснити свої мрії, відчуваючи, що життя не можна відкладати, адже «потім» може і не настати.
Десятиріччями Московський патріархат спрямовував в другу за віком Лавру України насельників зі стійкими проросійськими поглядами, аби "оберігати" святиню від національно свідомих православних Західної України. Часто-густо українська мова прочан тут виклик
Тривалі вуличні акції протесту, які відбуваються без паралельного запуску повноцінного політичного процесу, можуть дати українській владі зручний привід для ухвалення давно обговорюваних непопулярних рішень. Зокрема, йдеться про можливість суттєвого зн...
