Публічних вибачень після печерних висловлювань не послідувало: Чому Лавров образив Ізраїль. - експерт

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, коментуючи єврейське походження президента України Володимира Зеленського, заявив, що Гітлер теж мав єврейську кров, а найзавзятішими антисемітами буцімто є самі євреї. Заяву Лаврова вже засудили та розкритикували ізраїльский прем'єр-міністр Нафталі Беннет та міністр закордонних справ Ізраїлю Яір Лапід, але Кремль це не спинило: російська влада у свою чергу звинуватила єврейську державу у підтримці "неонацистів в Україні". Про те, якими будуть дії Ізраїлю у відповідь на обурливу заяву очільника російської дипломатії, чим саме викликана така антисемітська позиція Лаврова, та як це посприяє Україні у майбутньому, розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

Ми спостерігаємо дуже значне погіршення відносин між Тель-Авівом та Москвою, і правлячі еліти Ізраїлю дуже б не хотіли цього, але громадська думка налаштована доволі радикально. В соціальних мережах та в ізраїльських медіа відбувається буквально шторм.

Насправді ніхто не очікував настільки печерних висловлювань від Лаврова. І російська сторона продовжує підтримувати ці заяви і навіть огризатися. Вони не ідуть на публічні вибачення, чого було б достатньо щоби хоч якось знизити градус в цій ситуації. Тим не менше, говорити зараз про розрив дипломатичних стосунків між Ізраїлем та Росією зарано. Є сфери, в яких занадто багато прагматичних інтересів у обох сторін, зокрема у Ізраїлю, і задля забезпечення, як вони вважають, своїх національних інтересів вони не підуть на цей крок.

Проте, у відповідь на таку поведінку Москви по відношенню до Тель-Авіву, ми станемо свідками збільшення участі Ізраїлю в допомозі України в сфері сектору оборони. Тепер це виглядає реалістично, хоча ще позавчора це виглядало неймовірним.

Треба сказати, що Росія, Кремль, Путін і його "політбюро" роблять якісь неймовірні речі, руйнуючи імідж власної країни, і ставлячи своїх закордонних партнерів в таку ситуацію, коли вони не можуть не відповісти. Тобто відповідь буде. Якою вона буде? Швидше за все це буде стосуватися якогось озброєння, необов'язково найкращого, чи в достатній кількості, проте цього в символічному полі буде більш ніж достатньо. Є багато технологій, зокрема пов'язаних як з виробництвом, так і з боротьбою. Мова стосується в тому числі і безпілотних літальних апаратів, ну і багато різних цікавих речей у сфері радіоелектронної боротьби можна було б імплементувати без значних часових витрат на навчання для нашої армії.

Така божевільна політика Кремля, і такі божевільні заяви викликані переоцінкою власних можливостей, коли вони абсолютно неадекватно оцінюють себе і свої можливості впливати на інші країни. Лавров змушений йти в цьому ідеологічному тренді внутрішнього вжитку про нацизм, і нічим іншим пояснити настільки ірраціональні кроки як напад на сусідню країну – неможливо. І ницість аргументів – вона випливає, і це буде і далі продовжуватися. З одного боку – це деградація не лише одного Лаврова, а всього російського істеблішменту. А з іншого – це демонстрація того, що вони загнали себе у глухий кут. Вони не пояснюють війну нічим іншим, окрім як "нацизмом", і просувають цей наратив назовні.

Особливо цінним для них було б, якби щось з цього, хоч в якійсь мірі, підтримав би Ізраїль. Якщо для арабських країн вони подають війну в рамці, що нібито Україна є жертвою Америки, яка зробила так, що Росія вимушена була напасти на Україну, і на Близькому Сході цей наратив доволі популярний, зокрема в арабських країнах, то щодо Ізраїлю використовується інша модифікація – педалювання теми про "нацизм". Напевно, російський представник, який постійно це повторював, втомився чути у відповідь, що президент і міністр оборони України є етнічними євреями. І це була відповідь у цій полеміці, яку російська дипломатія веде в Ізраїлі. Тобто це єдина відповідь, на яку вони спроможні.