Путін чи двійник? П’ять сценаріїв розвитку ситуації в Кремлі

"На тему чуток про нібито смерть Путіна, публікую текст, який я написав дев’ять місяців тому. Він не втратив актуальності, скоріше навіть навпаки. Я лише вніс мінімальні редакційні корекції, пов’язані зі змінами, які відбулися з Євгеном Пригожиним та Ігорем Гіркіним. Загалом, відповідаємо на їхню конспірологію", пише у своєму блозі політолог Володимир Фесенко, передають Патріоти України.

"Для російської історії характерні повторювані сюжети. Досить імовірно, що один із таких сюжетів, відомий під назвою "Самозванець", знову стане актуальним у недалекому майбутньому, а може й раніше. Передумовою для цього можуть стати путінські двійники. Раніше про них якщо і говорили, то з неприхованим скепсисом або великою іронією. Але за останній рік цю тему стали обговорювати набагато серйозніше, іронії стало набагато менше, підозри і припущення про наявність двійників російського президента зростають у геометричній прогресії. Цих двійників навіть почали класифікувати і давати їм умовні псевдоніми.

І якщо такі двійники справді існують, уявіть, який це благодатний ґрунт для можливих інтриг і колізій у постпутінський період або в той момент, якщо з Путіним щось трапиться. Виникає цілий розсип конспірологічних сюжетів, і хто його знає, можливо, і не тільки для авантюрних романів.

Давайте пофантазуємо.

Історія перша — "Двійник" уже на троні". Власне, ця тема вже активно обговорюється. Президент Зеленський з великим сарказмом висловлювався про це: "Я не зовсім до кінця розумію, що він живий або це він приймає рішення. Або хто там приймає рішення. У мене немає такої інформації". Це про Путіна. У самій Росії відомий Гіркін-Стрєлков також висловив іронічний сумнів про реальність нинішнього правителя Росії. Якщо вже щосили використовують двійників президента РФ, то, де гарантії, що цар досі справжній? Адже спілкування Путіна навіть з елітами зведено до мінімуму. Легковірний путінський "піпл", який залюбки "хаває" всю маячню про так звану СВО, так само довірливо сприйматиме і ляльку-замінник Путіна. Яка їм різниця? Їм потрібен символ. Фетишизм Путіна в Росії і так уже дійшов до маразму. Як там сказав років вісім тому нинішній голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін: "Немає Путіна, немає Росії". Ось вам і пояснення, чому в Кремлі можуть піти навіть на імітацію нинішнього російського правителя, аби забезпечити свої інтереси.

Історія друга — "Двійник" призначається на трон". Уявімо, що збувається мрія прогресивного людства і "пуйло" вирушає в інший світ, або його туди відправляють (це вже не суть важливо). Російська верхівка при цьому ніяк не може вирішити питання з наступником, і на час "устаканювання" цього питання, щоб не відбулося спонтанної дестабілізації, використовує "двійника" покійного лідера. Але "двійник" раптом проявляє амбіції, рішучість і вміння знаходити союзників у російському керівництві. І ось частина російської верхівки вирішує використовувати псевдо-Путіна і далі, розраховуючи на те, що він буде зручним об'єктом для маніпулювання. Але "замінник царя" хоче правити по-справжньому. Ось тут і почнеться найцікавіше — і чутки про те, що "цар не справжній", і війна за трон, що хитається, з боку обділених і обдурених "бояр", і боротьба за зміцнення влади з боку "Самозванця".

Історія третя — "Двійник" замість Путіна для призначення "наступника Путіна". Тут треба нагадати, що є ще один популярний російський сюжет, уже більш сучасний — "Наступник". Сам Путін став наступником Єльцина. Уже не перший рік ходять чутки про можливого наступника самого Путіна. Новітня версія цієї теми — наступником має стати Дмитро Патрушев, міністр сільського господарства РФ і, що набагато важливіше, син всесильного секретаря Ради безпеки РФ і колишнього голови ФСБ Миколи Патрушева. Кажуть, що Путін клятвенно обіцяв Миколі Платоновичу, що обов’язково зробить його сина своїм наступником. Але от невдача — обіцяв, але все ніяк не виконає свою обіцянку. І що тоді робити головному силовику Росії? А може усунути реального Путіна і нібито від його імені (через двійника) заявити, що він іде на спокій, а своїм наступником призначає молодого і талановитого Дмитра Патрушева? Повірять цьому чи ні — інше питання. Як і можливі наслідки такої події. Для нас важлива сама хоча б теоретична можливість такого сценарію.

Історія четверта — "Війна між Самозванцями". Це ще більш карколомний сюжет. Уявіть: одне кремлівське угруповання оголошує в ролі Путіна одного його двійника, а конкурентна кліка — іншого. От буде хохма, якщо ще й «воскресне» Пригожин (це, якщо вірити професору Валерію Солов’ю) і заявить: "Мовляв, врятував справжнього царя від ошуканців і зрадників". І починається боротьба двох псевдо-путіних. У російських шанувальників Путіна відвиснуть щелепи: де ж справжній цар, кому вірити? Частина еліти кидається від одного "путіна" до іншого. Загалом повна плутанина. Мені цей сюжет дуже подобається насамперед тому, що таким чином доводиться до абсурду "культ Путіна".

Історія п’ята — "Самозванець іде на Кремль". Вона починається знову-таки з довгоочікуваної події — відходу пуйла в інший світ. У Кремлі вирішили не мудрувати і вибрали якогось нового керівника. Але не всі представники колишнього оточення Путіна (наприклад, брати Ковальчуки або хтось ще) задоволені цим вибором, і вирішують повернути на трон нібито справжнього Путіна. Вони пред’являють одного з двійників Путіна за президента РФ, який дивом врятувався від змовників, і оголошують хрестовий похід на Кремль.

Можлива ще більш захоплива версія цього сюжету, коли, наприклад, якась група «патріотів» за допомогою друзів із ФСБ викрадає одного з двійників Путіна, заявляє, що в Кремлі підмінили Путіна і хоче піти на злочинний мир із підступним Заходом, для викриття цієї змови пред’являє свого "двійника" як нібито справжнього Путіна. Слідом за цим оголошується священний похід на Кремль для повернення "нібито Путіна" на трон. І "псевдо-путін" іде проти справжнього Путіна.

На цьому поки що зупинимося. А то політ фантазії заведе нас занадто далеко в нетрі конспірології. Якщо хтось із професійних літераторів скористається одним із запропонованих сюжетів, то, як то кажуть, — welcome! Але про автора ідеї не забудьте.

Ну, а якщо одним із викладених сюжетів хтось наважиться скористатися на практиці, то прапор і помело їм у руки. Як каже російське прислів'я: "Сказка ложь, да в ней намек…".