Росія може вести проти європейських країн гібридну війну таким чином, щоб її справжній масштаб усвідомили лише тоді, коли ситуацію буде надзвичайно складно змінити. Прикладом такого підходу керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук назвав окупацію Криму у 2014 році, передають Патріоти України.
В ефірі Radio NV експерт заявив, що Кремль може розглядати війну проти України як частину ширшого протистояння із Заходом.
За словами експерта, у Європі гібридну війну часто сприймають як сукупність окремих дій, які не досягають рівня відкритого збройного конфлікту. Однак, на його думку, російський підхід передбачає значно більше.
Лакійчук вважає, що ключова особливість такої стратегії полягає у тому, щоб противник якомога довше не усвідомлював, що вже став об'єктом війни.
Експерт нагадав, що подібний сценарій Росія реалізувала під час захоплення Криму. Спочатку на півострові з'явилися озброєні люди без розпізнавальних знаків, які почали брати під контроль українські військові та адміністративні об'єкти.
У Києві та європейських столицях тоді намагалися оцінити ситуацію і уникнути дій, які могли б призвести до масштабного військового зіткнення.
Згодом Росія провела псевдореферендум, оголосила про приєднання Криму до свого складу, а Володимир Путін визнав, що озброєні люди були російськими військовослужбовцями.
Таким чином, за оцінкою Лакійчука, усвідомлення того, що відбувалася саме військова операція, прийшло вже після встановлення російського контролю над територією.
Лакійчук вважає, що Кремль може використовувати схожу логіку і зараз. На його думку, Москва прагне створити ситуацію, за якої європейські країни довго сприйматимуть небезпечні дії як окремі інциденти, а не як елементи єдиної стратегії.
Він також звернув увагу на заяви російського керівництва про відсутність територіальних претензій до Європи.
Експерт нагадав, що Путін заявляв про нібито відсутність у Росії причин для конфлікту з Європою. Водночас він запропонував звернути увагу на історичні кордони радянської сфери впливу після Другої світової війни.
«Тонкий натяк» на можливе бачення Москвою майбутнього Європи Лакійчук вбачає саме в таких заявах.
Окремо експерт заявив, що Путін може розглядати Україну як плацдарм для подальшого тиску на європейські держави.
На думку Лакійчука, подібна риторика простежується і в позиції білоруського керівництва. Він звернув увагу на заяви Олександра Лукашенка про те, що Білорусь нібито не становить загрози для сусідніх країн — зокрема Литви, Естонії та Польщі.
Саме такі запевнення, за словами експерта, можуть бути частиною стратегії, за якої реальні ризики намагаються представити як перебільшені або незначні.
Побоювання щодо потенційного протистояння Росії з НАТО висловлювали й колишні високопосадовці Альянсу.
Колишній верховний головнокомандувач сил НАТО Джеймс Ставридіс заявляв, що Росія може в майбутньому спробувати перевірити готовність Альянсу до реальних бойових дій.
За його оцінкою, Москва зацікавлена у припиненні військової підтримки України. Одним зі способів досягнення цієї мети може бути спроба залякати європейські країни або створити розбіжності між союзниками.
Серед інструментів такого тиску можуть використовуватися ядерні погрози, дезінформація та інші гібридні методи.
Водночас оцінки експертів щодо майбутніх планів Кремля є прогнозами, а не підтвердженням того, що Росія вже ухвалила рішення про напад на конкретну європейську країну.
Росія може вести проти європейських країн гібридну війну таким чином, щоб її справжній масштаб усвідомили лише тоді, коли ситуацію буде надзвичайно складно змінити. Прикладом такого підходу керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ...
Росія продовжує нарощувати виробництво балістичного озброєння, створюючи додаткову загрозу для України. За планами російського оборонно-промислового комплексу, лише у вересні може бути виготовлено щонайменше 100 балістичних ракет. Про це заявив предста...
