Путін хоче пов’язати гарантії безпеки для України з новими територіальними поступками: Що відомо про переговори

Російський диктатор Володимир Путін має намір пов’язати майбутні гарантії безпеки для України з додатковими територіальними поступками з боку Києва. Москва вимагає виведення українських військ із районів Донбасу, які залишаються під контролем України, і розглядає можливість закріпити за собою весь регіон навіть без захоплення міст, що перебувають під контролем ЗСУ, передають Патріоти України.

Водночас у непублічних контактах Росія нібито демонструє певну гнучкість щодо територіального питання. Серед варіантів, які обговорюють учасники переговорного процесу, є навіть зміна адміністративних меж України, що дозволила б Кремлю заявити про повний контроль над Донецькою та Луганською областями.

Про це повідомляють Financial Times, The Economist та Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів і позицією російського керівництва.

Яких територіальних поступок вимагає Путін

За інформацією Financial Times, Путін наполягає на виведенні Збройних сил України з тих районів прифронтового Донбасу, які досі контролює Київ. Цю вимогу Москва розглядає як попередню умову для припинення вогню.

Крім того, російський президент, за даними джерел видання, хоче пов’язати будь-які майбутні гарантії безпеки для України з додатковими територіальними поступками.

Позиція Києва залишається іншою. Україна наполягає на тому, щоб територіальне розмежування відбувалося по нинішній лінії фронту. Володимир Зеленський раніше заявляв, що питання територій можуть обговорюватися лише під час безпосередньої зустрічі лідерів держав.

Водночас американські посадовці стверджують, що протягом останніх тижнів Москва та Київ у непублічних контактах продемонстрували певну гнучкість у територіальному питанні. Про це повідомляє Axios.

За даними The Economist, Росія нібито стала менш категоричною щодо окремих територіальних умов, зокрема щодо припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.

Як Росія може спробувати отримати весь Донбас

Один із варіантів, який, за інформацією The Economist, обговорюється в межах переговорного процесу, передбачає зміну адміністративних кордонів України.

Такий сценарій міг би дозволити Москві заявити про встановлення повного контролю над Донецькою та Луганською областями, не захоплюючи фактично ті міста й території, які залишаються під українським контролем.

Ідеться про можливість політико-адміністративного оформлення російських претензій на весь Донбас без відповідного військового контролю над кожним населеним пунктом. Однак це лише один із варіантів, про які повідомляють джерела видання, а не погоджена домовленість.

Для України такий підхід створював би серйозні ризики, оскільки міг би закріпити російські територіальні претензії без фактичного звільнення окупованих земель.

Які гарантії безпеки можуть отримати Україна

Ще одним ключовим питанням переговорів залишаються гарантії безпеки для України. За інформацією The Economist, Київ вважає, що завершення війни неможливе без надійних механізмів, які не дозволять Росії знову розпочати агресію.

Перед початком переговорів США звернулися до Москви із запитанням, чи погодиться вона на надання Україні американських гарантій безпеки за зразком статей 4 і 5 Північноатлантичного договору. Також ішлося про аналогічні гарантії з боку НАТО.

Про це повідомляло Politico.

Стаття 4 договору НАТО передбачає консультації між союзниками, якщо один із членів альянсу вважає, що його територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Стаття 5 закріплює принцип колективної оборони, відповідно до якого збройний напад на одного союзника розглядається як напад на всіх.

Водночас Росія поки не демонструє готовності погодитися на розміщення в Україні багатонаціональних військових сил. Москва також продовжує наполягати на нейтральному статусі України та скороченні чисельності її Збройних сил.

Ці вимоги суперечать прагненню Києва зберегти можливість самостійно визначати власну оборонну політику та мати достатньо потужну армію для стримування потенційної повторної агресії.

Україна хоче зберегти армію чисельністю щонайменше 800 тисяч військових

Окремі розбіжності між сторонами стосуються фінансування України після завершення бойових дій.

За інформацією The Economist, Київ наполягає на масштабній фінансовій та військовій підтримці з боку партнерів щонайменше протягом 10 років. Зокрема, Україна розраховує на ресурси, необхідні для утримання армії чисельністю не менше ніж 800 тисяч військовослужбовців.

Американська сторона, за даними видання, вважає таку підтримку надто дорогою. У Вашингтоні, як повідомляється, виходять із того, що запропонованих США гарантій безпеки має бути достатньо для захисту України після припинення війни.

Таким чином, сторони мають різні погляди не лише на механізми гарантування безпеки, а й на те, скільки ресурсів міжнародні партнери повинні спрямовувати на підтримку української обороноздатності в довгостроковій перспективі.

Росія хоче обговорювати майбутнє безпеки всієї Європи

За даними The Economist, певні ознаки гнучкості з боку Москви з’явилися після того, як США запропонували розширити порядок денний переговорів. Окрім завершення війни в Україні, Вашингтон хоче обговорювати майбутню архітектуру європейської безпеки.

Такий формат відповідає давнім вимогам Кремля, який прагне отримати більший вплив на безпекову політику європейських держав і рішення щодо розширення НАТО.

Критики такого підходу побоюються, що Москва може використати переговори для висування нових вимог, які буде складно або неможливо виконати. Це, своєю чергою, дозволить Кремлю затягувати дипломатичний процес і продовжувати бойові дії.

Українські та європейські посадовці наполягають на іншій послідовності: спочатку необхідно припинити бойові дії, а вже після цього обговорювати нову систему безпеки в Європі.

Американські переговорники, за інформацією The Economist, не погоджуються з таким порядком і виступають за ширший формат обговорення.

Європейські уряди також побоюються, що нові домовленості з Росією можуть послабити НАТО та його роль у забезпеченні безпеки континенту. Водночас США запевняють, що Північноатлантичний альянс збереже центральне місце в європейській системі оборони, і домагаються участі європейських країн у наступних раундах переговорів.

Попри побоювання, європейські посадовці готові обговорювати відновлення механізмів запобігання військовій ескалації. Серед можливих прикладів — домовленості за зразком Договору про відкрите небо, а також угоди, які обмежували б розміщення окремих видів ракет.

Путін може розраховувати на продовження ударів узимку

Ще один чинник, який може впливати на переговорний процес, — продовження російських атак на українську інфраструктуру.

За інформацією джерел Financial Times, Путін вважає нинішню зиму сприятливим періодом для ослаблення України за допомогою ударів по енергетичних та інших об'єктах інфраструктури.

У Києві, за даними The Economist, не вірять, що російський диктатор погодиться підписати повноцінну мирну угоду до завершення зимової кампанії.

Це означає, що переговори можуть тривати паралельно з продовженням військового тиску на Україну. Москва, ймовірно, розраховує використати складну ситуацію взимку як додатковий важіль впливу на українську сторону та її міжнародних партнерів.

Отже, нинішні переговори охоплюють одразу кілька принципових питань: територіальне майбутнє Донбасу, гарантії безпеки для України, чисельність української армії, довгострокову підтримку з боку США та Європи, а також роль НАТО в системі європейської безпеки. Водночас повідомлення про можливу гнучкість Москви ґрунтуються на інформації джерел західних видань і не означають, що Росія вже відмовилася від своїх територіальних та безпекових вимог.