Путін хоче розколоти Захід і послабити США в Європі: Професор назвав мету Кремля

Стратегічні цілі російського керівництва, на думку професора стратегічних досліджень Університету Флориди та старшого наукового співробітника Атлантичної ради Ендрю Міхти, виходять далеко за межі війни проти України, передають Патріоти України.

В ефірі «Еспресо» та Slawa.TV він заявив, що Москва прагне послабити позиції США в Європі, відновити власний вплив у регіоні та змінити нинішній баланс сил.

Яку мету Кремля бачить Міхта

Міхта вважає, що частина західних урядів недостатньо оцінює політичні цілі російського керівництва та масштаб протистояння між Москвою і Заходом.

За його словами, Путін розглядає конфлікт значно ширше, ніж лише війну в Україні. Професор пов'язує політику Кремля з прагненням відновити вплив, який Радянський Союз мав у Центральній та Східній Європі.

Одним із ключових завдань російського керівництва Міхта назвав послаблення американської присутності в регіоні.

Україна та Центральна Європа

За оцінкою професора, Москва може прагнути витіснити США з Центральної Європи та Балтійського регіону, одночасно намагаючись ізолювати Україну.

На його думку, кінцевим результатом такого підходу міг би стати новий розподіл сфер впливу в Європі.

У такому сценарії окремі країни могли б формально зберігати державну незалежність, але Москва намагалася б отримати важелі впливу на їхню зовнішню політику, оборонну сферу та енергетику.

Це є оцінкою Міхти щодо можливих стратегічних цілей Кремля, а не підтвердженим планом російського керівництва.

Ядерні погрози як інструмент тиску

Окремо професор звернув увагу на використання Москвою ядерної риторики.

За словами Міхти, у 2022–2023 роках російське керівництво регулярно робило заяви про можливість ядерної ескалації на тлі дискусій західних держав щодо військової та фінансової допомоги Україні.

Водночас сам експерт оцінює ризик реального застосування ядерної зброї як відносно низький, попри регулярні погрози з боку Росії.

Він зазначив, що ключове питання для Заходу полягає у тому, наскільки далеко Москва готова зайти та чи готові західні держави перевіряти межі російських погроз.

Яку роль відіграє Китай

Міхта також окремо охарактеризував позицію Китаю. На його думку, Пекін не зацікавлений у ядерній ескалації, однак водночас не прагне поразки Росії у війні.

Професор припускає, що затяжний конфлікт відволікає частину ресурсів США та створює для Китаю додатковий простір для посилення власних позицій в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Таким чином, за оцінкою експерта, Пекін може бути зацікавлений у збереженні нинішньої ситуації без переходу до неконтрольованої ескалації.

Європа не однаково готова до загострення

Ще однією проблемою Міхта назвав ставлення європейських суспільств до потенційного погіршення безпекової ситуації.

Він зазначив, що, на його думку, населення країн східного флангу НАТО краще усвідомлює потенційні ризики, тоді як у частині інших європейських держав готовність до масштабного загострення залишається нижчою.

Професор також звернув увагу на інформаційні операції та пропаганду. За його оцінкою, Москва використовує їх для поглиблення політичних і суспільних суперечностей у західних країнах.

Спроба роз'єднати Захід

Міхта вважає, що одним із центральних елементів російської стратегії може бути послаблення єдності між США та європейськими державами.

За його оцінкою, Кремль прагне створювати розбіжності між західними країнами, послаблювати трансатлантичні зв'язки та поступово збільшувати власний політичний вплив у Європі.

Саме тому експерт розглядає нинішнє протистояння не лише як війну за українські території, а й як ширше суперництво навколо майбутньої системи безпеки та розподілу впливу в Європі.

Водночас наведені Міхтою сценарії є його експертною оцінкою російських цілей і можливого розвитку подій. Вони не свідчать самі по собі про існування офіційно оголошеного плану Кремля щодо конкретних європейських держав.