росія розглядає сценарії воєнного протистояння з Європою до 2045 року, зокрема щодо країн Північної Європи, Польщі та Балтії. Водночас москва використовує диверсії, кібератаки, дезінформацію та інші інструменти гібридної війни, щоб послабити підтримку України й перевірити готовність НАТО до спільної відповіді. Про це заявила Служба зовнішньої розвідки України. передають Патріоти України.
На нещодавньому засіданні клубу «Валдай» володимир путін вкотре заявив, що росія нібито не збирається нападати на Європу.
Водночас він пригрозив застосувати «всі наявні озброєння», зокрема ядерні, у разі «удару по росії».
У СЗРУ вважають таку риторику частиною системної кампанії залякування європейських урядів і суспільств. Її мета — стримати військову підтримку України, послабити готовність європейських країн зміцнювати власну оборону та посилити страх перед прямим зіткненням із росією.
За оцінкою розвідки, нині головне завдання москви на європейському напрямі — підірвати підтримку України, мінімізуючи ризики для себе. Для цього росія використовує інструменти гібридної війни: диверсії, кібератаки, операції впливу, дезінформацію, шпигунство та провокації за участю безпілотників.
За даними СЗРУ, у Європі перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб. Їхня діяльність дає москві змогу перевіряти межі допустимого, намагаючись не перетнути поріг, за яким може початися колективна відповідь НАТО.
Водночас, за оцінкою української розвідки, не можна вважати, що росія відмовилася від перспективи прямого воєнного протистояння з Європою.
москва розглядає такий сценарій у межах військового планування до 2045 року. Шість можливих сценаріїв, за даними СЗРУ, пов’язані з Північною Європою. Також опрацьовуються варіанти щодо Польщі та країн Балтії.
У розвідці зазначають, що режим путіна потребує образу зовнішнього ворога для виправдання своєї політики, мобілізації суспільства та збереження контролю над ним.
Одним із можливих інструментів тиску на Європу СЗРУ називає контрольовану регіональну кризу на східному фланзі НАТО. За оцінками росії, країни Балтії є однією з найбільш уразливих ланок європейської безпеки.
Такий сценарій може передбачати створення ситуації, у якій Альянс буде змушений ухвалювати рішення в умовах невизначеності та обмеженого часу. Мета москви, за оцінкою розвідки, — не обов’язково перемогти НАТО військовим шляхом, а поставити під сумнів його здатність швидко реагувати та колективно захищати країни-члени.
У СЗРУ також звернули увагу на ставлення росіян до європейських держав. За даними Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), серед головних недружніх країн росіяни називають Велику Британію, Францію, Німеччину, Польщу, Фінляндію та держави Балтії.
Водночас 61% опитаних вважає, що настав час для переговорів, а 59% — що в разі їхньої невдачі слід посилити агресивні дії.
Ці показники свідчать про суперечливість суспільних настроїв: підтримка переговорів співіснує з готовністю частини опитаних до подальшої ескалації.
У СЗРУ наголошують, що загроза з боку росії давно не обмежується можливим прямим нападом. москва готується до довгострокового протистояння, у якому український і європейський напрями взаємопов’язані.
Тому, за оцінкою розвідки, Європа має розглядати Україну не як периферію власної безпеки, а як її невіддільну частину.
Посилення обороноздатності європейських держав, зменшення енергетичної залежності від росії, послідовний економічний тиск на москву та підтримка України є взаємопов’язаними елементами стратегії стримування російської загрози.
Російська влада намагається заспокоїти населення країни-агресорки через домовленності Москви з Вашингтоном щодо відновлення постачання дизельного палива на світовий ринок. Як повідомили в американському Інституті вивченню війни (ISW), серед росіян надт...
росія розглядає сценарії воєнного протистояння з Європою до 2045 року, зокрема щодо країн Північної Європи, Польщі та Балтії. Водночас москва використовує диверсії, кібератаки, дезінформацію та інші інструменти гібридної війни, щоб послабити підтримку ...