"В Олежки Царьова було багато друзів-злочинців. Чому злочинців? Бо ані в Україні, ані навіть в Росії ніяких приватних військових компаній (ЧВК) бути не може. Бо і в Україні, і в Росії найманство - кримінальний злочин.

Так от, всі ці НЕзаконослухняні громадяни збилися в банди і вчиняли терористичні дії проти української законнообраної влади і її силових структур. Бо хотіли в Росію, а просто придбати квіток до Пензи або Воркути клепки їм не вистачило. А ще тому, що були проти США, а якщо ти не за Росію, значить ти за США, кожна Скабеєва підтвердить.

Та коли гаряча фаза протистояння з українською владою завершилася - в Росію Олежкиних друзів не пустили. Росія їм чітко дала зрозуміти що "утілізация послє вєсєлія - вся перспектіва втарова іздєлія". Прийшлося Олежкіним друзякам-злочинцям збиватися в інші банди і відчалювати в Сирію.

В Сирії ці гаврики вирішили віджати нафтопереробні заводи, які охороняли американці. Американці подзвонили росіянам з довічним питанням: "WTF?!" Росіяни відповіли "нас там нєт". Навіть не збрехали, їх там справді не було. Були Олежкіни друзяки.

Американці поклали слухавку, передзвонили через годину і сказали: "Ми маємо для вас дивовижну новину - вас там нема". Бо протягом тої години Олежкіних друзяк американські "Апачі" перетворювали на теплі згадки. Перетворили так, як уміють американці - якісно. Чим вдруге підтвердили тезу, що утилізація після веслощів для другого виробу... ну, ви в курсі.

Тепер Олежкові сумно - побалакати нема з ким. Мораль цієї байки така. Хто через "любов до Росії" починає воювати з США і з тими, кого Леонтьєв, Кисельов та Скабеєва називають посіпаками США - потрапляє не в Росію. Такі типи потрапляють під "Апач". Або під дію якоїсь іншої техніки зробленої США та їхніми союзниками. А це болісно. Дуже.

Олежка Царьов розповів дуже повчальну історію. Батькам тих російських гавриків, яких нині перекидають під український кордон, варто замислитися".