Резонанс тижня. "Я вже жити не хотіла.... молилася, щоб мене розстріляли", - звільнена з катівень "ДНР" Марина Чуйкова розповіла про знущання та насильство

"Кинули у підвал, де я була 30 днів. Коли я зайшла у камеру, там не було ні вікон, ні якогось виходу. Клітка зачиняється і дошки, на них матрац. На підлозі стояли два бутлі з кров’ю. І дошки були вимазані у кров. Було видно, що людину, яка перебувала тут напередодні, довго катували і вона справляла малу нужду кров’ю. І видно, що робили перев’язки. Можливо, був поранений. Я просила їх винести ці банки, але ніхто нічого не виносив, і я з цим спала", - розповіла Чуйкова.

"Перший допит - привели лікаря. Вона мене оглянула і пішла. Вони там зібралися на консиліум і питають: "Що з нею робити?", у відповідь: "Та розстріляйте її". І мене кудись повели на розстріл. В принципі, до СІЗО я увесь час думала, що мене розстріляють. Довго їхали, повезли в ліс. Двоє хлопців, які їхали зі мною ззаду, пристебнули до себе наручниками і заснули. А я шапку так підняла, дивлюсь, у ліс їдемо, місто Єнакієве. Думаю, все. Але ні. Повозили-повозили і повернули назад. Потім мені принесли їжу. Я сказала, що не треба мене годувати, я на розстріл, "Ах, не будеш їсти? Зараз ми тебе покараємо". Палицею по ногах били", - розповіла вона.

Також, за її словами, карали туалетом: "Туалету в камері не було, тільки коли я ходила митися, можна було сходити в туалет. Виводили двічі - вранці і ввечері".

"Охоронець запалює цигарку і каже: "От я курю, горить цигарка. Якщо не встигнеш зробити свої справи, буде покарання". Поки він палить, ти маєш встигнути сходити в туалет, умитися, привести себе у порядок. Звичайно, ти не встигаєш усе зробити за цей час. Одного разу приходить охоронець і каже: "Ви така хороша жінка, ви мені подобаєтесь, хочу допомогти. Можете митися, скільки забажаєте". Ну, я і розслабилася. Зняла чоботи, умилася - вперше користувалася водою, скільки мені потрібно було. Попрала сукню. На спідню білизну вдягнула пальто. Він повів мене назад, знімає наручники, а поруч у камері ще два чоловіки, і каже їм: "Через те, що жінка довго купалась, ви не підете у туалет". Вони просилися, молили, а він їх так і не повів до туалету", - згадала вона.

"Тільки страх був. Після тих допитів, що проводили, я вже жити не хотіла. Я лежала на цих дошках і молилася не за те, щоб вийти звідти, а за те, щоб мене розстріляли. Я вже уявляла, як мене розстрілюють", - поділилася Чуйкова.

Також Чуйкова розповіла, що відбувалося в СІЗО терористів. "У самій камері було шість людей. Спершу - 16, але це було важко сидіти усі разом: туалет постійно зайнятий, черга. Переважно сиділи наркомани та вбивці. У кожної другої - ВІЛ та гепатит, у кожної п’ятої - туберкульоз. Такий колектив, а користувалися спільними засобами особистої гігієни", - зазначила жінка.

Українка також розповіла, що чула про сексуальне насильство: "До нас у камеру потрапила жінка, теж за нашою статтею, от над нею знущалися. І струм підключали, і чоловіки ґвалтували. Були погрози й іншим жінкам, але тільки погрози. Зі мною такого не було".