Росія дедалі активніше застосовує проти України новий тип ударної зброї — ракету-дрон S8000 «Бандероль». Якщо спочатку її використання було поодиноким, то останнім часом такі боєприпаси все частіше з'являються під час масштабних комбінованих атак, передають Патріоти України.
Особливу увагу до «Бандеролі» привертають її висока швидкість, дальність польоту та значна бойова частина. Українські військові вже фіксували застосування цієї зброї по Одеській області, Києву, Харкову та Житомиру.
S8000 «Бандероль» — російський баражуючий боєприпас із реактивним двигуном, який розробила компанія «Кронштадт».
За наявними оцінками, боєприпас може розвивати швидкість приблизно 400–500 км/год, а за даними ГУР, максимальна швидкість може сягати близько 650 км/год.
На відміну від багатьох звичайних дронів-камікадзе, «Бандероль» оснащена реактивною силовою установкою, що дозволяє їй швидше долати відстань до цілі.
Запускають боєприпас із повітря. Основною платформою називають російський безпілотник «Оріон», однак Росія також адаптує систему для використання з ударних вертольотів Мі-28.
«Бандероль» має довжину близько 5 метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил становить близько 2,2 метра.
Заявлена дальність польоту може досягати 500 кілометрів.
Особливо небезпечною є її бойова частина. Осколково-фугасна бойова частина ОФБЧ-150 важить близько 114,3 кг, з яких приблизно 49,5 кг припадає на вибухову речовину.
Тобто йдеться не просто про розвідувальний або малий ударний безпілотник — боєприпас здатний завдавати серйозних руйнувань у разі влучання в будівлі та інші об'єкти.
Окрему увагу українські фахівці звертають на походження комплектуючих.
За даними ГУР, російська конструкція використовує низку іноземних компонентів, попри міжнародні санкції проти РФ.
Серед виявлених елементів називають китайський турбореактивний двигун Swiwin SW800Pro, компоненти американської InvenSense, мікроконтролер STMicroelectronics зі Швейцарії, радіомодем австралійського виробництва, японські акумуляторні компоненти Murata та південнокорейські сервоприводи.
Загалом дослідники ідентифікували понад 20 основних компонентів і близько 30 компаній, які можуть бути пов'язані з виробництвом або постачанням деталей.
Це свідчить про те, що Росія, попри санкції, продовжує знаходити способи отримувати іноземні технології та використовувати їх у виробництві озброєнь.
Активне використання цього боєприпасу проти України почалося ще навесні 2025 року. Спочатку «Бандеролі» регулярно фіксували над Одеською областю.
У 2026 році росіяни почали застосовувати їх під час масштабніших комбінованих атак.
Зокрема, такі боєприпаси використовувалися під час атак у ніч на 24 травня та 10 червня, а також під час удару по Києву в ніч із 14 на 15 червня.
Окремі атаки продемонстрували, що «Бандероль» становить небезпеку не лише для військових об'єктів.
26 липня російські війська атакували Харків «Бандероллю». Боєприпас влучив у житловий будинок.
Унаслідок удару загинула жінка, ще 16 людей отримали поранення.
Цей випадок став одним із найбільш показових прикладів застосування нової російської зброї проти цивільної інфраструктури.
Ще один інцидент стався 17 серпня. Повітряні сили України повідомили, що російська ракета-дрон «Бандероль» під час атаки перетнула українсько-молдовський кордон.
Згодом факт вибуху на своїй території підтвердили й молдовські представники.
Цей випадок продемонстрував ще одну проблему: під час російських атак повітряні цілі можуть виходити за межі українського повітряного простору та створювати загрозу для сусідніх держав.
19 серпня російські війська застосували «Бандеролі» під час атаки на Житомир.
За повідомленнями, зафіксовано влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Внаслідок удару загинули двоє правоохоронців, ще 40 людей постраждали.
Таким чином, лише за останні тижні російські атаки продемонстрували, що «Бандероль» поступово стає регулярним елементом арсеналу РФ під час ударів по Україні.
Її поява в нових регіонах, відносно висока швидкість, значна бойова частина та можливість запуску з повітря роблять цей тип зброї ще одним викликом для української системи протиповітряної оборони.
Росія може зосередити майбутні удари по критичній інфраструктурі України на системах водопостачання. Про це заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передають Патріоти України. За його словами, можливе ...
Росіяни дедалі більше відчувають наслідки війни у вигляді зростання інфляції та цін на товари, дефіциту бензину та нестачі робочої сили. Російський диктатор Володимир Путін уже не може приховати шкоду, яку завдають російській економіці українські далек...
