Почався дефіцит: РФ шукає високотехнологічні чипи для виробництва зброї

Росія вже зіткнулася з дефіцитом високотехнологічних чипів іноземного виробництва, на які вона роками покладалася при виробництві зброї. Про це йдеться в матеріалі Politico, передають Патріоти України.

Через шість місяців після повномасштабного вторгнення в Україну Росія відчуває технологічний дефіцит і змушена покладатися на стародавні запаси примітивних боєприпасів радянської епохи.

Результат війни може залежати від того, чи знайде Росія спосіб відновити доступ до високотехнологічних чипів, і Україна намагається перешкодити поповненню запасів. Зокрема, розсилаючи попередження міжнародним партнерам.

Кремль склав списки покупок напівпровідників, трансформаторів, з'єднувачів, корпусів, транзисторів, ізоляторів та інших компонентів, які потрібні їй. Журналісти Politico ознайомилися одним з таких ймовірних списків.

З 25 товарів, які найбільш відчайдушно шукає Росія, майже всі – це мікрочипи виробництва американських фірм Marvell, Intel, Holt, ISSI, Microchip, Micron, Broadcom і Texas Instruments. Завершують список мікросхеми японської фірми Renesas (власник американської IDT), німецької Infineon (власник американської Cypress), мікросхеми американської фірми Vicor і роз'єми американської фірми AirBorn.

Найдешевший товар у списку першочергових, гігабітний Ethernet-трансивер Marvell вартістю близько 7 євро, а найдорожчий – програмована користувачем вентильна матриця виробництва Intel за 1107 євро за штуку (до дефіциту мікросхем вона коштувала б менше 20 євро).

Товари середнього пріоритету – від німецької Harting та нідерландської Nexperia (придбана китайською технологічною фірмою Wingtech у 2019 році).

Журналісти зауважують, що деякі з цих товарів можна легко знайти в інтернет-магазинах електроніки, а інших вже кілька місяців немає в наявності через глобальну нестачу мікрочипів.

Нові санкції США і ЄС, введені після 24 лютого, націлювалися на ланцюжки поставок мікрочипів, мікросхем, які часто підпадають під категорію "товарів подвійного призначення". США, Європа та інші західні союзники також встановили режими ліцензування, щоб перешкодити компаніям експортувати потенційні військові технології клієнтам, які можуть становити загрозу їхній безпеці. Але експерти попереджають, що режим експортного контролю не може зупинити передачу технологій небажаним суб'єктам і організаціям.

Дідерік Копс, старший науковий співробітник з експорту зброї і торгівлі у Фламандському інституті миру, зазначив, що у російських організацій, що постачають військовим, є різні способи обходу – від нерегульованих онлайн-ринках до мережі підставних магазинів.

"Такі країни, як Північна Корея та Іран, накопичили багаторічний досвід для обходу санкцій. Росія, безсумнівно, підготувалася до того, щоб впоратися з цим... Росіяни також можуть покладатися на історичний досвід при створенні таких каналів, як під час холодної війни. У РФ є протяжні кордони з сусідніми країнами і велика мережа союзних держав, з якими можна працювати", – сказав Копс.

Також існує небезпека, що країна-посередник, як Китай, може купувати технології, а потім продавати їх Москві. Американські військові зауважують, що у західних урядів мало можливостей перешкодити зробити це іншим режимам, особливо Китаю.

"Контроль над чипами такий же жорсткий, як сітчасті двері. У Китаю і Росії спільний кордон протяжністю 4300 кілометрів. Ми абсолютно ніяк не можемо визначити, чи передаються чипи з Китаю в Росію", – сказав Метью Терпін, директор Ради національної безпеки США По Китаю з 2018 по 2019 рік.

В останні роки Росія реалізувала програму імпортозаміщення, прагнучи створити власну високотехнологічну промисловість. Протягом останніх місяців ці зусилля стали помітнішими. Це і зниження податків і внесків, і надання пільгових кредитів для таких компаній. Але подібні заходи, кажуть експерти, не спрацьовували раніше.

"Зрештою це не мало особливого успіху. Є безліч високотехнологічних компонентів, які вони не можуть замінити саморобними альтернативами... багато з цих речей абсолютно необхідні для їх програми озброєння", – сказав директор з розвідки та аналізу відкритих джерел аналітичному центрі в галузі оборони і безпеки RUSI Джеймс Бірн.

Так чи інакше, поки українська влада відзначає, що санкції працюють.

"За нашою інформацією, росіяни вже витратили майже половину... свого арсеналу озброєнь. ... У Росії залишилося лише чотири дюжини гіперзвукових ракет. Це ті, які володіють точністю і акуратністю за рахунок наявних в них мікросхем. Але через санкції, накладені на Росію, поставки цього високотехнологічного мікрочипового обладнання припинилися, і у них немає можливості поповнити ці запаси", – зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.