Родина поїхала колись із Донецька, щоб синочок не ходив у школу "ДНР": У Бучі росіяни розстріляли матір із дітьми, батькові відірвало ногу (фото)

У Бучі поруч із церквою, де у братських могилах ховали убитих російськими окупантами українців, є окрема могила. Над нею стоїть дерев'яний хрест. А на ньому написані імена сім'ї загиблих – Маргарита Чикмарьова та її сини Матвій і Клим. Часто до цього місця поховання приходить жінка похилого віку, яка гірко плаче. Це бабуся дітей та свекруха Маргарити. Патріоти України пропонують вам дізнатися історію цієї родини.

33-річна Маргарита та 43-річний Олександр Чикмарьові родом із Донецька. Вони виросли в одному селі на Донеччині. Саша старший за Риту на 10 років і спершу не звертав на неї уваги, вважав ще маленькою.

А вже після того, як вона закінчила інститут, вони стали зустрічатися і незабаром одружилися. У них народився перший син Матвій. Війна на Донбасі застала їх, коли Матвій був ще маленьким. Проте щойно йому треба було йти до першого класу, Маргарита й Олександр вирішили перебиратися на мирну територію.

Батько Маргарити залишився на Донеччині, мами в неї не було, вона померла, коли Рита була маленькою. Її виховували батько та бабуся. Після декрету тут вона працювала у Бучанській міській раді, потім у сільраді Гостомеля, Сашко ж працював менеджером із продажу молочних продуктів", – згадує її подруга.

Війна застала їх у Бучі. Спочатку ніхто не думав, що до містечка прийдуть російські окупанти й чинитимуть такі звірства. А потім уже було пізно.

"Ми з нею весь час розмовляли по телефону. У перший день війни я зателефонувала Маргариті, вона говорила, що вони хотіли б поїхати. Потім вона писала, що це вже неможливо. 4 березня Маргарита написала, що вони з дітьми таки спробують виїхати. Я ще говорила їм, щоб вони повісили на машину білий прапор, написали "діти". У їхньої машини вікна не були тоновані, так що ворог чудово бачив, що в машині діти", – каже подруга.

5 березня о 6-й годині ранку вони виїхали і зв'язок з ними зник. Подруга каже, що набирала номер Рити, та вона не відповідала. Потім дзвонила Сашкові, Матвієві, але весь час тиша. Рідні не знали, де вони.

7 березня в одній із груп у Facebook тато Сашка написав, що зникла родина та попросив допомоги у пошуках. Відгукнувся один із волонтерів, написав, щоб із ним зв'язалися.

Він і повідомив, що автомобіль розстріляли російські окупанти. "Вони від будинку від'їхали на якихось 800 метрів. Маргарита та діти загинули на місці. А Сашко отримав сильне поранення і залишився без ноги. Він був у лікарні, зв'язався лише з кумом і сказав йому, що в нього більше немає родини. Вони обоє так любили своїх синів! Я іноді думаю, що добре, що Рита не бачила Матвія та Клима мертвими, вона б не перенесла цього", – зі сльозами розповідає подруга.

Сашко зв'язався із сусідами та попросив їх поховати дружину та дітей. Незважаючи на небезпеку, сусіди виконали його прохання, вони поховали маму із синами біля церкви.