Росія бере на озброєння гіперзвукову ракету "Циркон": Що може протиставити Україна

У 2022 році російський фрегат "Адмірал Головко" стане першим носієм гіперзвукових крилатих ракет "Циркон", призначених для ураження кораблів противника, а також наземної прибережної інфраструктури, передають Патріоти України.

Що за ракета

Розробка ракети "Циркон" ведеться з 2011 року, а льотні випробування боєприпасу проводяться з 2015-го. Ракета буде використовуватися для ураження надводних кораблів противника, оснащених системами протиповітряної та протиракетної оборони.

Перші випробування ракети "Циркон" пусками по мішені, розташованої на березі, відбулися в січні 2020 року. Боєприпас запустили з фрегата "Адмірал Горшков" і він вразив берегову мішень на відстані 500 кілометрів.

І хоч технічні подробиці про перспективну гіперзвукову ракету поки не розкриваються, фахівці припускають, що "Циркон" – це двоступенева ракета. Перша ступінь обладнана твердопаливним ракетним двигуном, а друга – прямоточним повітряно-реактивним.

Дальність польоту боєприпасів може складати до 600 кілометрів. При цьому ракета здатна розвивати швидкість до 9 Мах. Середня швидкість польоту ракети на випробуваннях становила 1,6 км/с., а максимальна висота польоту – 28 тисяч метрів. На подолання 450 кілометрів у ракети пішло близько 4,5 хвилини.

Росіяни не приховують, що завершити державні випробування "Циркон" планується у 2021 році, а прийняти ракету на озброєння – вже у 2022-му.

Чого боятися Україні

Враховуючи те, що Росія зараз перебуває у стані війни з Україною, націлені ракети "Циркон" будуть, в першу чергу, на українські військові об'єкти.

Передусім це стосується нашого й без того мізерного флоту – ракетних катерів, корветів і фрегатів Військово-морські сили України досі не мають, а вже через рік Росія буде готова їх топити.

Також об'єктами ураження "Циркону" можуть стати українські військові бази, розташовані на відстані до 200-300 км від берегової лінії. Насамперед це бази ВМС України в Одесі, Очакові і Южному, частина з яких створюється силами західних союзників.

Також під прицілом буде й найбільший державний випробувальний полігон Збройних сил України "Ягорлик", розташований на Чорноморському узбережжі Херсонської області. Ну і про Азовське море забувати не слід. У нас там будується військово-морська база у Бердянську.

Також своїми гіперзвуковими ракетами Росія може полювати і на об'єкти берегової оборони, розташовані уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Причому, як стаціонарні, так і рухомі. Зокрема, береговий ракетний комплекс "Нептун", на який покладається мало не вся надія при ймовірному нападі з моря.

Простіше кажучи, маючи на озброєнні такі ракети, як "Циркон", росіяни можуть планувати знищення української оборонної берегової інфраструктури з подальшою висадкою власного десанту.

Що може протиставити Україна

Плануючи заходи протидії "Циркону", Україна повинна діяти у двох напрямках: перехоплення вже запущених ракет і знищення кораблів, які будуть озброєні цими ракетами.

- Топити кораблі

В контексті знищення кораблів у нас варіантів мало. Точніше, він лише один – ракетний комплекс "Нептун".

Ракета "Нептун" – це унікальна українська розробка, яка призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5 000 тонн, і має бойову частину масою у 150 кг. Тобто, вона здатна знищувати крейсери, ескадрені міноносці, фрегати, корвети, десантні та великі десантні і транспортні кораблі. Ракета має дозвукову швидкість (900 км/год), здійснює політ на надмалих висотах (10-15 м. під час крейсерського польоту і 5 м. при заході на ціль) і може маневрувати під час польоту.

Але!

Номінальна дальність польоту ракети "Нептун" – до 280 км (у інших ракет, які є на озброєнні ЗСУ, вона ще менша), тому з берега російські кораблі, озброєні "Цирконами", будуть недосяжні (декларована дальність польоту ракети "Циркон" 500 км). Залишається лише вода і повітря.

Якщо говорити про морську версію "Нептуна", то він планувався на кораблі вітчизняних проектів "Лань" та "Корвет", однак досі жодного з них не було спущено на воду і до кінця 2022 року не буде. Обидва проекти з подачі чинної української влади заморожені, натомість зроблена ставка на імпортні аналоги – турецький корвет Ada, який вже будується. І британський фрегат Type 31, про який тільки точаться розмови.

Тому найбільш реальним видається варіант використання ракет "Нептун" з повітря – в українських реаліях це можливо з борту бомбардувальників Су-24М, які на озброєнні ВПС ЗСУ.

Реактивний бомбардувальник Су-24 – це радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стрілоподібності, призначений для завдання ракетно-бомбових ударів у простих та складних метеоумовах, вдень та вночі, зокрема на малих висотах з прицільним враженням наземних і надводних цілей.

Бойові якості літака дозволяють застосування новітньої зброї – керованих ракет із лазерними та телевізійними головками самонаведення. Модифікований до версії Су-24М, літак додатково може мати на озброєнні від двох до шести керованих ракет із лазерними та телевізійними головками самонаведення – в залежності від їх маси і габаритів.

За інформацією з відкритих джерел, сьогодні ВПС ЗСУ мають на бойовому чергуванні сумарно близько 20 одиниць бомбардувальників Су-24 і Су-24М, які були отримані ще "у спадок" після розвалу СРСР. Тобто, це літаки виробництва середини 1980-х років. При прогнозованому віці служби в 40 років сипатися ці бойові машини почнуть вже в 2025 році.

Тобто, з одного боку рішення "заточувати" ракети "Нептун" під Су-24М виглядає нелогічним, а з іншого боку – альтернативних варіантів ВПС ЗСУ станом на сьогодні не мають, тому що досі навіть не прийняте принципове рішення про те, які бойові літаки замінять радянський хлам після закінчення терміну його експлуатації.

- Знищувати ракети

Що стосується перехоплення вже випущених ракет "Циркон", то тут мають своє слово сказати засоби протиповітряної оборони.

В силу географічного положення і стратегічного значення, Україна успадкувала від СРСР чи не найкращу систему ППО у Європі того часу і не розбазарила її до початку війни на Донбасі.

Станом на початок російської агресії від атак з неба Україну захищали (і продовжують це робити до сьогодні) зенітні ракетні системи і комплекси двох типів: самохідні ЗРК середньої дальності С-300ПС і "Бук-М1 сумарною чисельністю близько півсотні дивізіонів. Обидва ЗРК можуть знищувати цілі противника на відстанях до 75 км і 32 км, і висотах до 27 км і 22 км відповідно.

Всепогодна мобільна зенітна ракетна система середньої дальності С-300 була створена в 1980-ті роки для захисту найважливіших адміністративних, промислових і військових об'єктів від засобів повітряного нападу противника, в тому числі – від ударів крилатими ракетами і балістичними оперативно-тактичними ракетами.

Конкретно на території УРСР з 1985 року були дислоковані самохідні зенітно-ракетні комплекси С-300ПС – найсучасніші системи у радянській протиповітряній парасольці. Комплекс має рекордно короткий і найкращий у своєму класі час розгортання – 5 хвилин (майже стільки ж, скільки летітиме ракета "Циркон").

Окрім цього у 2018 році було прийняте рішення істотно посилити кількісний склад вітчизняних засобів ППО шляхом повернення раніше списаних зенітно-ракетних комплексів зі складів зберігання. Мова йде про ті ЗРК, які були виведені з бойового складу до 2013 року рішенням тодішнього міністра оборони України росіянина Павла Лебедєва. Це три ЗРК малої дальності: самохідні "Куб" і "Тор", а також стаціонарний С-125.

Таким чином можна зробити висновок, що за великим рахунком тут і зараз Україна не готова до стримування російської армії, озброєної гіперзвуковими крилатими ракетами "Циркон", а може лише збивати вже випущені ракети.

Разом з тим, у нас є певні напрацювання, при швидкій реалізації яких ми можемо суттєво підтягнути наш протиракетний "щит". Але час у цьому питання грає не на користь України.