Росія до березня кине в Україну резерв у 150-200 тисяч, але програє війну, - генерал Романенко

Росія проводить наступальні дії в Донецькій і Луганській областях і атакує позиції сил оборони України. Окупаційні війська намагаються зайняти більш вигідні рубежі перед новим етапом наступу, в рамках якого росіяни мають намір застосувати свої додаткові резерви. Армія України тримає оборону, відбиває атаки, очікує на озброєння від Заходу і готується до переходу в контрнаступ, який може розпочатися вже навесні, передають Патріоти України.

В інтерв'ю Главреду колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко розповів, коли очікується пік наступу Росії, оцінив ймовірність удару ворожих військ у районах Харківської та Сумської областей, пояснив, від яких факторів залежать терміни початку контрнаступу ЗСУ та назвав умову, за якої Київ і Москва можуть підписати договір про припинення війни.

В одному з нещодавніх інтерв'ю ви заявили, що Росія готується кинути в Україну стратегічний резерв чисельністю 150-200 тисяч військових і уточнили, що сили вже поступово вводять в бойові дії. За вашою оцінкою, коли буде пік російського наступу і де ще, крім Донбасу, вони можуть бути задіяні?

Треба розділяти людський ресурс Росії, який вона готує для фронту. В рамках першої хвилі часткової мобілізації вони набрали до 300 000 людей і більшість з них вже відправили на війну. Ці резерви вони вже зараз використовують у бойових діях по всій лінії зіткнення – з Куп'янського (Харківська область) і до Шахтарського напрямку (Донецька область, на північний захід від Вугледара).

Крім того, росіяни готують додатково десь 150-200 тисяч військових стратегічного резерву, яких збираються забезпечити важким озброєнням. Їх готують до наступного наступу. Думаю, за військовою логікою, вони використають сили цього резерву, щоб посилитися на сході і спробувати виконати політичне завдання Путіна щодо захоплення Донбасу.

Путін з початку повномасштабної війни декларував наміри окупувати Донецьку і Луганську області в їхніх адміністративних кордонах, про що нагадував під час свого виступу на Червоній площі 9 травня. В черговий раз, тепер уже новому командувачу військами РФ в Україні генералу Герасимову, поставлено завдання захопити території до березня. Останнім часом вже навіть кажуть, що до кінця березня.

У Москві бачать, що їм, як і раніше, не вдається вирішити питання окупації Донбасу. Дати переносяться насамперед через активну протидію та оборонні маневри української армії на всіх п'яти напрямках – Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському.

При цьому російські війська активізуються і в напрямку Оріхового Запорізької області. Вони оцінюють напрямок як перспективний для ЗСУ з точки зору контрнаступу, тому будують там оборонні рубежі і створюють резерви. Противник має певні сили в цьому районі і намагається наносити контрудари.

Коли російський резерв в 150-200 тисяч опиниться на полі бою, пік наступу військ РФ слід очікувати вже в найближчий місяць?

Думаю, в березні.

Росіяни розуміють, що коли ЗСУ зберуть і сформують свої сили з тією бронетехнікою, яку нам передають, ситуація для них погіршиться. Висновки потрібно буде робити виходячи з того, яка зі сторін зможе раніше підготувати свої сили. До того ж слід враховувати погодні умови – бронетехніку ефективніше використовувати на сухому ґрунті, враховуючи ситуацію з весняним бездоріжжям.

Кожна зі сторін готує резерви і проводить військові розрахунки для того, щоб випередити противника і завдати удару. Наш Генеральний штаб аналізує обстановку і прикладає зусилля для оптимального проведення і завершення оборонної операції на сході країни.

Для цього ЗСУ потрібно зупинити просування противника, знекровити його і перевести в стан оборони. Одночасно буде потрібна реалізація складного завдання щодо формування і підготовки резервів, які можна було б задіяти на перспективних напрямках. Один з потенційних напрямків удару – Мелітополь і Бердянськ. Був варіант з наступом на півночі Луганської області в напрямку Сватове-Кремінна, проте у нас, як і раніше, не вистачає для цього сил.

Днями в New York Times опублікували матеріал, в якому йшлося про те, що війська Росії можуть спробувати оточити ЗСУ на Донбасі з півночі і півдня регіону або відкрити другий фронт в Харківській і Сумській областях. Як би ви могли оцінити ці сценарії?

Удар для відволікання уваги є відомим прийомом бойових дій. Сили 150-200-тисячного резерву, підготовку якого продовжують росіяни, крім посилення противника на Донбасі, могли б використовуватися і на інших напрямках, які вони можуть вважати неосновними. Наприклад, південний напрямок або ті ж Сумська і Харківська області.

Не можна виключати ймовірності загроз на північному напрямку з території Білорусі. Однак судячи з сил, які зараз там знаходяться, напрямок є менш перспективним для атаки противника.

Але ось на південному або східному напрямках, особливо південніше Харкова, росіяни можуть завдати такого удару. На початку війни вони вже проводили там першу стратегічну наступальну операцію, планували кілька обхватів і зробити "котел". Але плани провалилися, ЗСУ припинили подібні спроби. Більш того, на харківському напрямку вони самі мало не опинилися в "котлі" і були змушені відступати.

У січні начальник Генштабу ЗС РФ Герасимов замість Суровікіна був призначений командувачем військами Росії в Україні. Чи означає це, що Москва суттєво змінить тактику? Ми бачимо, що російські війська атакують всією лінією фронту на Донбасі, але водночас зазнали поразки у ході штурму під Угледаром та Авдіївкою.

Тактика може змінитися лише незначним чином. Ми розуміємо, що Суровікін і низка інших воєначальників, які очолювали різні напрямки і в цілому угруповання військ РФ в Україні, виховані на радянській військовій школі. Пізніше її ідеї підхопив і Герасимов, як теоретик і практик ведення гібридної війни. У нього навіть є наукові розробки. Тому принципових відмінностей у підходах двох командувачів немає.

Суровікін одночасно є і головнокомандувачем Повітряно-космічними силами Росії. У нього є досвід знищення цілих міст і районів російською авіацією в Сирії. Ось він і продовжив діяти за такою ж схемою в Україні. І Герасимов від цієї тактики відмовлятися не збирається.

Росія продовжує завдавати ракетних ударів по Україні. Використовуються нові ракети, у великій кількості застосовуються і Х-22. Обстрілюються не тільки військові, а й цивільні об'єкти. Руйнуються житлові будинки, гинуть наші громадяни.

Москва ставить одну і ту ж задачу, змінюються тільки виконавці – Суровікін, Пригожин і Герасимов. Якщо до цього Герасимов, як начальник Генерального штабу, відповідав за всі військові дії в цілому, то тепер йому випав, ймовірно, останній шанс професійно себе реалізувати в якості безпосередньо відповідального за підготовку і проведення всіх операцій на території України.

Втім, оркестр приречений на поразку, незалежно від зміни виконавців. Завдяки діям наших сил оборони.

Як, на вашу думку, надалі розвиватимуться події в Запорізькій області? Чи можуть бойові дії в регіоні призвести до вирішального перелому у війні? Особливо враховуючи той факт, що ЗСУ потрібно підійти ближче до Криму, а війська РФ прагнутимуть утримати свій "сухопутний коридор", ймовірно, будь-якою ціною.

Росія у війні керується принципом досягнення цілей "будь-якою ціною". Невдачі або перемоги на фронті – питання життя і смерті для Путіна. У російських військ перевага над силами оборони України в чисельності особового складу, достатньо звернути увагу на те, як вони відправили на фронт 300 тисяч солдатів.

Україна дотримується інших принципів. Це проявлялося і при звільненні правобережжя Херсонської області – взяли першу лінію оборони, але коли почався опір з боку противника, а втрати збільшилися, ми зупинялися.

Все залежатиме від того, коли і в якому вигляді нам вдасться сформувати резерви і які дії зроблять українські та російські війська. Подібна ситуація очікується протягом найближчих 2-3 місяців. Протистояння сил, важка підготовча робота і в результаті бої.

Бойові дії, швидше за все, будуть на запорізькому напрямку. Можуть бути й інші варіанти розвитку подій, про які ми з вами вже говорили – бої в районі Харківської та Сумської областей. Менш ймовірний сценарій – загроза на півночі з Білорусі.

У які терміни можливий контрнаступ ЗСУ - у другій половині року чи все-таки раніше?

Думаю, контрнаступ ЗСУ буде раніше. Підготовка, вважаю, завершиться за 2 місяці. Ситуацію слід оцінювати в цілому – треба зрозуміти, в якому стані за два місяці будуть наші війська і сили противника.

Йде напружена робота зі створення резервів, вона проводиться на тлі запеклих бойових дій на сході. Лінія фронту становить більше 1 000 км. Ми перемелюємо сили росіян, вони використовують свої резерви.

У боях нам важливо не тільки зупинити і знекровити противника, а й зберегти свої резерви. Їх треба зберегти і нарощувати, особливо в очікуванні, коли підійдуть підготовлені резерви, які навчилися управляти поставленою союзниками бронетехнікою.

Як ви думаєте, коли і в які терміни закінчиться війна? Про які сценарії можна говорити – вихід на рубежі 24 лютого 2022 року, кордони 1991 року чи навіть після цього війна йтиме ще тривалий період, але вже в інших формах?

Все залежатиме від результатів застосування Україною і Росією своїх резервів від весни до літа. Ми можемо звільнити всі свої території, але поетапно. Питання полягає в тому, як ми їх будемо повертати. Ймовірно, одну частину територій буде звільнено військовим шляхом, іншу – за допомогою післявоєнної дипломатії.

Однак припинення бойових дій – це ще не встановлення миру. На мій погляд, підписати мирний договір з Росією Україна зможе тільки тоді, коли не буде режиму Путіна. Коли це станеться, поки незрозуміло.

Чи можливий сценарій, за якого ЗСУ зайдуть до прикордонних регіонів Росії? Наприклад, для вирішення певних питань безпеки України.

Вважаю, як мінімум, наші озброєння, яких не так багато, будуть застосовуватися для нанесення ударів по військових об'єктах, в тому числі і на території Росії. Противник розуміє лише силу – без таких ударів Україні навряд чи вдасться ефективно вирішити питання щодо звільнення окупованих земель.

Наземна операція армії України на території РФ – малоймовірний сценарій?

Можливо все, але сценарій малоймовірний. Союзники побоюються участі своїх військ у війні і доведення Путіна до стану, коли б він зважився на застосування зброї масового ураження. Можлива реакція глави Кремля багато в чому їх зупиняє. Західний світ намагається стримати і Україну.

На війні події можуть розгортатися абсолютно по-різному. У будь-якому випадку, Києву треба вирішувати питання зі звільненням наших земель. Допоки Росії не буде завдано поразки, Москва не заспокоїться навіть хоча б тимчасово.

Ви згадали про зброю масового ураження. У західній пресі з'являються публікації про побоювання застосування Росією ядерної зброї у разі звільнення Україною Криму. Наскільки плани Києва можуть співвідноситися з подібною позицією на Заході?

Подібної точки зору дотримується частина західних політиків. Однак їхня позиція змінюється під впливом України, армії та народу. Відповідно до міжнародного законодавства ми залишаємо за собою право звільняти свої території військовим шляхом.

На відміну від росіян, які керуються тільки своїми законами, ми дотримуємося міжнародного права. Тому ми максимально будемо використовувати ці можливості для звільнення своїх територій в рамках визнаних світовою спільнотою кордонів станом на 1991 рік.