Росія копіює сценарій ізоляції Покровська для атаки на "Фортечний пояс": Аналітики оцінили загрози

середа, 5 серпень 2026, 9:06

Російська окупаційна армія почала повторювати елементи своєї кампанії повітряного перехоплення в Донецькій області, випробуваної влітку-восени 2025 року. Тоді ця тактика створила умови для просування в районі Покровська та Гуляйполя, передають Патріоти України.

Наразі аналогічна стратегія ізоляції тилів розгортається навколо Слов’янська та Краматорська, які утворюють північну частину "Фортечного поясу" у Донецькій області. Про це йдеться в аналітиці Інституту вивчення війни.

Ворог повторює тактику 2025 року

Повітряне перехоплення передбачає активне використання авіації та безпілотників для ударів по ближньому тилу з метою безпосередньо вплинути на ситуацію на передовій. У 2025 році російська армія використовувала комбінацію ракет, керованих бомб і дронів для систематичного ураження наземних ліній зв’язку та транспорту, полігонів і залізничної інфраструктури.

Ці дії дозволили частково ізолювати постачання українських сил у районі Покровська та Гуляйполя перед подальшим наземним просуванням. У 2026 році аналогічний сценарій планується реалізувати на півночі Донецької області.Руйнування української логістики

Основне завдання поточних і минулих ударів – відрізати підрозділи, що захищають "Фортечний пояс", від стабільного постачання. Українські та російські джерела неодноразово коментували негативний вплив російських ударів на українську логістику. Нічні логістичні операції у Слов’янську та Краматорську значно ускладнилися.

Для посилення впливу вживаються конкретні заходи. Російські війська нарощують інтенсивність атак на локомотиви, які відіграють ключову роль у військових перевезеннях.

Крім того, у липні 2026 року російському командуванню було передано 1000 боєприпасів типу "Молнія", що ведуть баражування, з чітким наказом посилити тиск на тилові об’єкти в Краматорську та його околицях.Удари по мостах

Паралельно з атаками на техніку почалися системні удари по мостовій інфраструктурі регіонів. Геолокаційні кадри від 2 серпня підтверджують наслідки удару російської РСЗВ, в результаті якого було сильно пошкоджено Черівківський міст через річку Казенний Торець на сході Слов’янська.

Цей міст має критичне значення, оскільки з’єднує Слов’янськ із трасою H-20, що веде до Краматорська. За оцінками російських військових блогерів, цей об’єкт був одним із лише трьох мостів у Слов’янську, здатних витримувати рух важкої техніки.

Зруйнування подібних логістичних вузлів покликане максимально ускладнити перегрупування та підвезення боєприпасів для ЗСУ перед можливою активізацією наземних операцій.

Руйнування цивільної інфраструктури

Українські війська зберігали позиції у районі Слов'янська. На відеозаписі з геолокацією, опублікованому 2 серпня, видно, як російські війська обстрілюють українську позицію на північно-західному березі озера Великий Бакай на північний захід від Озерного (північний схід від Слов'янська), в районі, де, як стверджують російські джерела, путінські війська.

Також російські війська продовжують завдавати ударів по цивільній інфраструктурі у Слов'янську та Краматорську, ймовірно, в рамках зусиль щодо депопуляції міст перед запланованими майбутніми наступальними операціями. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила 3 серпня, що російські удари пошкодили щонайменше 15 будинків у Слов'янську та викликали пожежі у житлових будинках у Краматорську.

Росія готує новий масований ракетний удар по Україні - повідомляють про передислокацію стратегічної авіації

четвер, 19 листопад 2026, 10:59

Росія, за інформацією, яка поширюється у відкритих джерелах, може готувати нову масовану ракетну атаку по Україні із залученням стратегічної авіації та інших засобів ураження. Йдеться про можливе застосування крилатих ракет повітряного базування, баліс...

Київ може залишитися без резервного живлення: Шкіль заявив про блокування платежів

четвер, 19 листопад 2026, 10:44

У Києві виникла загроза зриву програми встановлення систем альтернативного та резервного електроживлення у житлових будинках. Попри те, що уряд погодив відповідний проєкт ще навесні 2026 року та згодом виділив на його реалізацію майже мільярд гривень, ...