Також, можливо, РФ відновить свої зусилля щодо використання ПМР для створення нестабільності в країні, щоб підірвати експорт українського зерна вздовж західного узбережжя Чорного моря. Про це йдеться у зведенні Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW).
Напередодні так зване міністерство державної безпеки (МДБ) Придністров'я опублікувало пресреліз, у якому стверджується про "інцидент із застосування вогнепальної зброї" 7 січня на кордоні з Україною. "МДБ" – це організація, в якій домінують росіяни і яку називають фактично "відділом російської ФСБ", що отримує накази безпосередньо з Москви.
Кремлівський канал новин ТАРС 9 січня опублікував інтерв'ю з "президентом" Придністров'я Вадимом Красносільським, в якому він заявив, що "мілітаризація" Молдови загрожує їм, звинуватив країну в припиненні переговорів і підкреслив "широкі" угоди "республіки" про співпрацю з Росією.
"Інтерв'ю, ймовірно, було частиною зусиль щодо створення інформаційних умов, спрямованих на дестабілізацію Молдови та виправдання будь-яких майбутніх російських кампаній у регіоні. Прес-реліз "МДБ" від 10 січня, ймовірно, також є частиною таких зусиль Кремля", – кажуть у ISW.
Там вважають, що Росія може спробувати використати операції під чужим прапором у Придністров'ї, щоб заявити, що вона має "захищати етнічних росіян та російськомовних". Міністерство закордонних справ РФ 10 січня заявило, що вже викликало посла Молдови, щоб висловити протест проти "недружніх дій" країни, зокрема "політично вмотивованого переслідування російських і російськомовних ЗМІ" та "випадків дискримінації російських громадян, які в'їжджають до Молдови".
Відомство з погрозами заявило, мовляв, якщо подібні дії продовжаться, "російська сторона залишає за собою право вжити додаткових заходів у відповідь". Також там стверджували, що у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Молдова нібито планує надати допомогу НАТО у підготовці українських сил на своїй території, а це "буде рівнозначно прямій її участі у бойових діях на боці України".
За словами аналітиків ISW, кремлівські чиновники останнім часом стали частіше згадувати "співвітчизників за кордоном" та "русскій мір" – концепції, які Росія часто використовує для виправдання свого права захищати етнічних росіян і російськомовних за межами своїх кордонів. Зокрема, РФ використала аналогічні виправдання, коли 1992 року здійснила військове втручання в інтересах сепаратистського Придністров'я.
Кремль намагався створити інформаційні умови для можливої операції під чужим прапором у Придністров'ї також у квітні 2022 року та лютому 2023-го, але зазнав невдачі частково з економічних причин. На думку експертів, Москва не змогла на той час втягнути ПМР у війну з Україною, оскільки придністровський бізнес – особливо бізнес молдавсько-російського бізнесмена Віктора Гушана, який ефективно контролює "уряд" Придністров'я та значну частину його економіки – отримував вигоду зі зв'язків із "республікою". Угода ЄС про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) з Молдовою дозволило придністровським підприємствам, зареєстрованим у Молдові, користуватися безмитним доступом на ринки ЄС за умови дотримання правил молдавських митних перевірок. Нещодавні зміни у Митному кодексі Молдови, які вимагають від придністровських підприємств сплачувати ввізне мито, можливо, позбавили цих пільг. Останніми місяцями Молдова також заявила про свою готовність спочатку приєднатися до Євросоюзу без Придністров'я, що ще більше позбавить придністровський бізнес особливого доступу до ринків ЄС.
"Кремль, можливо, також відновить свої зусилля щодо використання Придністров'я для створення нестабільності в Молдові, щоб підірвати експорт українського зерна вздовж західного узбережжя Чорного моря", – припускають аналітики.
10 січня агентство Reuters повідомило, що в румунському чорноморському порту Констанца в 2023 році було відвантажено 36 млн тонн зерна – рекордний показник – і близько 40% цих поставок складалося з українського зерна.
Раніше ISW підрахував, що удари України по об'єктах російського Чорноморського флоту (ЧФ) змусили російські військово-морські операції змінитися і змусили флот відвести деякі кораблі від своєї основної бази в окупованому Севастополі в західному Криму. Українські удари по активах ЧФ також успішно полегшили цивільне використання Києвом Чорноморського зернового коридору, оскільки міжнародна його підтримка продовжує зростати, незважаючи на вихід Росії з ініціативи та військові погрози на її адресу.
"Кремль може розглядати операцію під чужим прапором у Придністров'ї як альтернативний спосіб утримати країни від участі в українському зерновому коридорі, незважаючи на послаблення присутності Росії у західній частині Чорного моря", – підсумували в ISW.
