Росія дедалі активніше використовує реактивні ударні безпілотники, і це створює для української ППО принципово новий виклик. Швидші дрони складніше перехоплювати звичними засобами, а їхнє масове застосування змушує Україну одночасно вирішувати питання озброєння, авіації та виробництва власних перехоплювачів. Про це в інтерв’ю «Еспресо» розповів військовий експерт, директор Defense Express Сергій Згурець, передають Патріоти України.
За словами експерта, поява реактивних версій «Шахедів» не була абсолютно несподіваною. Про можливий перехід Росії до швидших безпілотників фахівці говорили ще раніше, однак проблема полягає в тому, що створити достатню кількість засобів протидії новій загрозі значно складніше, ніж розробити окремі експериментальні зразки.
Головна перевага таких безпілотників — значно вища швидкість. Якщо традиційні ударні дрони з поршневими двигунами рухаються повільніше, то реактивні модифікації можуть розганятися до кількох сотень кілометрів на годину. Саме тому вони за своїми можливостями дедалі більше наближаються до класу крилатих ракет.
Це змінює і вимоги до протиповітряної оборони. Засоби, які ефективно працювали проти повільніших безпілотників, не завжди можуть так само результативно протидіяти швидкісним цілям.
Згурець вважає одним із ключових рішень створення спеціальних реактивних перехоплювачів. Вони мають бути достатньо швидкими, щоб або наздоганяти ціль, або перехоплювати її на розрахунковій точці траєкторії.
За словами експерта, в Україні вже є кілька дослідних зразків таких перехоплювачів. Проте сам факт існування прототипів ще не означає, що вони можуть суттєво змінити ситуацію на полі бою.
«Ситуація змінюється, коли такі вироби виробляються масштабно», — фактично наголошує Згурець. Тобто Україні потрібні не одиничні технологічні демонстратори, а серійне виробництво і достатня кількість підрозділів, здатних використовувати ці системи.
За оцінкою Згурця, Росія вже виробляє тисячі реактивних версій «Герань» на місяць. Окремі оцінки українських джерел також свідчать про стрімке зростання їхньої частки у масованих атаках. Forbes, посилаючись на дані української розвідки та Повітряних сил, писав, що у серпні виробництво реактивних «Герань-4/5» могло сягати близько 3000 одиниць на місяць.
Тому, на думку експерта, головна проблема полягає вже не в тому, чи здатна Україна створити ефективний перехоплювач. Питання в тому, наскільки швидко його можна поставити на серійне виробництво.
Саме тут, вважає Згурець, проявився недолік попереднього планування. Про перспективу появи швидших дронів знали, але промисловість не отримала достатньо чітких стимулів і замовлень для того, щоб заздалегідь створити необхідну кількість засобів протидії.
Окремий виклик — використання винищувальної авіації, зокрема F-16.
За словами Згурця, Росія може змінювати характер атак таким чином, щоб українська авіація була змушена довше перебувати в повітрі. Це створює додаткове навантаження на літаки, озброєння та екіпажі.
При цьому експерт наголошує: авіація залишається одним із найефективніших засобів боротьби з швидкісними повітряними цілями, але покладатися виключно на неї Україна не може.
Ще складнішою ситуація стає для гелікоптерів. Через нижчу швидкість вони дедалі гірше підходять для перехоплення швидкісних реактивних безпілотників.
Серед інших напрямів, які обговорює Згурець, — посилення мобільних груп ППО, розвиток засобів радіоелектронної боротьби та використання наявних зенітних комплексів.
Проблема полягає в тому, що Україна має обмежені запаси ракет для частини старих систем, а західні пускові установки також потребують достатньої кількості боєприпасів.
Окремим напрямом залишається адаптація наявних систем до інших типів ракет у межах спільних проєктів. Зокрема, Україна вже використовує підхід FrankenSAM, коли старі радянські платформи інтегрують із західними ракетами.
Водночас Згурець вважає, що без масштабування власних перехоплювачів проблему повністю не вирішити.
Одна з найбільш тривожних перспектив — подальше розширення географії атак.
Реактивні безпілотники вже фіксувалися далеко від традиційних напрямків ударів. Водночас Згурець вважає, що головною ціллю Росії залишається Київ. За його оцінкою, удари по західних областях можуть мати також демонстративний характер — показувати, що швидкісні дрони здатні долати значні відстані та створювати загрозу далеко від лінії фронту.
Це не означає, що західні регіони можна вважати другорядною зоною ризику. Навпаки, поширення нового типу дронів збільшує навантаження на всю систему ППО України.
Ще один важливий аспект, на який звертає увагу Згурець, — необхідність впливати не лише на самі безпілотники в українському небі, а й на спроможність Росії їх виробляти та застосовувати.
На його думку, зі зростанням виробництва реактивних дронів Україні доведеться переглядати пріоритети далекобійних ударів і більше уваги приділяти об'єктам, безпосередньо пов'язаним із виробництвом та запуском ударних безпілотників.
Точної відповіді на це питання наразі немає. Українські виробники вже працюють над швидкісними перехоплювачами, а також тестуються інші способи боротьби з новими дронами. Зокрема, повідомлялося про випробування українських рішень проти реактивних «Шахедів» із використанням нових можливостей РЕБ.
Президент Володимир Зеленський раніше поставив завдання забезпечити знищення до 90% реактивних «Шахедів». Однак, як підкреслює Згурець, між політичною постановкою завдання і реальною спроможністю виконати його лежить величезна робота.
Тож найближчі місяці можуть стати важливим випробуванням для української оборонної промисловості. Росія вже нарощує виробництво швидкісних дронів, а Україні потрібно одночасно створювати перехоплювачі, забезпечувати їх серійний випуск, берегти ресурс авіації та посилювати інші рівні ППО.
Фактично йдеться про новий етап повітряної війни: перевага буде не лише у того, хто має більше дронів, а й у того, хто швидше зможе адаптувати систему захисту до нової швидкості та тактики атак.
Росія не планує знижувати інтенсивність застосування реактивних безпілотників проти України. Навпаки, російські війська продовжують нарощувати використання таких дронів, що може призвести до ще більшої кількості повітряних тривог. Про це заявив президе...
США та Україна продовжують переговори щодо ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів MIM-104 Patriot. Про це державний секретар США Марко Рубіо сказав у подкасті The Brian Kilmeade Show, пише Deutsche We...
