Росія втратила понад $23 млрд через удари по НПЗ: Путін засекретив дані про нафтопереробку

Українські удари по російських нафтопереробних заводах суттєво вплинули на роботу паливного сектору РФ. Станом на кінець вересня 2026 року з 38 основних НПЗ країни 15 були виведені з експлуатації, ще 12 скоротили виробництво нафтопродуктів, передають Патріоти України.

У результаті загальні обсяги нафтопереробки на цих підприємствах зменшилися на 55,4% порівняно з початком року. Про це йдеться в оприлюднених даних.

Які російські НПЗ постраждали найбільше

Найскладніша ситуація склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах РФ. Через зупинку підприємств постраждали потужності «Славнефть-ЯНОС», «Киришинефтеоргсинтез», Рязанського нафтопереробного заводу, Московського НПЗ «Газпромнефти» та «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез».

Сукупно ці підприємства забезпечували близько 33% усієї нафтопереробки в Росії.

Водночас продовжують працювати заводи, розташовані у віддалених регіонах країни. Серед них — Омський, Ачинський, Хабаровський, Марійський та Ванінський НПЗ, а також підприємство «НефтеХимСервис».

У вересні 2026 року вони переробляли загалом 906 тисяч барелів нафти на добу — на 147 тисяч барелів більше, ніж на початку року. На ці підприємства припадало близько 24% загального обсягу російської нафтопереробки.

Чому Росія не може повністю компенсувати втрати

Робота віддалених НПЗ дозволяє Кремлю тимчасово компенсувати дефіцит пального. Однак можливості такого перерозподілу обмежені географічним розташуванням підприємств.

Доставляти нафтопродукти складніше через нестачу залізничного рухомого складу та автомобільних цистерн.

Крім того, у 2027 році виробництво на цих заводах може скоротитися. Причина — перенесення на наступний рік технічних робіт, які планували провести цьогоріч.

Ще однією проблемою для російської галузі залишаються міжнародні санкції та висока вартість обладнання. За оцінками, витрати на заміну пошкоджених компонентів можуть перевищити $20 млрд.

Путін засекретив дані про нафтопереробку

На серйозність проблеми вказує і рішення Кремля обмежити доступ до інформації про обсяги нафтопереробки. Відповідні зміни передбачені указом Путіна від 28 вересня №686.

Це ускладнює незалежний моніторинг стану галузі та створює умови для поширення недостовірної інформації, зокрема щодо виробництва дизельного пального, серед потенційних покупців російської нафти.

За наведеними оцінками, точні удари Сил оборони України по об'єктах російської нафтової галузі завдали економіці країни-агресора збитків на понад $23,2 млрд. Це майже дорівнює сукупному доходу галузі за 2025 рік, який становив $26,6 млрд.

Попри спроби перерозподілити навантаження між уцілілими підприємствами, Росії стає дедалі складніше одночасно забезпечувати внутрішні потреби в нафтопродуктах і виконувати експортні зобов'язання.

За інформацією ГУР, росіяни вже почали імпортувати пальне з інших країн, використовуючи «сірі схеми» для обходу міжнародних обмежень.