Російські війська дедалі частіше використовують складні комбіновані способи повітряних атак, зокрема ударні та розвідувальні безпілотники на надмалих висотах, повітряні ретранслятори й цивільні мережі зв’язку. Через це звичні підходи до розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) уже не забезпечують достатнього захисту, передають Патріоти України.
Військовим потрібна можливість оперативно встановлювати відповідне обладнання на дахах будівель та інших об'єктах, які найкраще підходять для створення захисного покриття. Про це в матеріалі «Главкома» розповів директор з розвитку оборонного підприємства, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський. За його словами, зміна тактики противника зробила питання безперешкодного розміщення засобів РЕБ особливо актуальним.
За словами Храпчинського, Росія вже давно відійшла від використання дронів, які рухалися прямолінійними маршрутами на середніх висотах і покладалися переважно на супутникову навігацію.
Тепер ворог застосовує значно складніші схеми. Ударні та розвідувальні безпілотники можуть заходити на цілі на надмалих висотах, використовуючи особливості рельєфу й щільну міську забудову. Крім того, російські військові використовують цивільні LTE-мережі, повітряні ретранслятори та динамічні mesh-мережі, у яких кожен безпілотник може виконувати роль вузла зв'язку.
Окрему загрозу становлять системи донаведення на кінцевій ділянці польоту. Усе це ускладнює протидію безпілотникам і вимагає створення більш розгалуженої системи захисту.
Експерт наголошує, що Україні потрібно переходити до щільної коміркової, мережецентричної архітектури оборони. Йдеться про розміщення великої кількості вузлів РЕБ, які взаємно перекриватимуть зони дії та не залишатимуть незахищених ділянок.
«Державні чи комунальні об'єкти далеко не завжди збігаються з потрібною геометрією радіогоризонту. Точка має стояти там, де цього вимагає математика покриття, а не там, де чиновнику простіше підписати папірець», — пояснив Храпчинський.
Нині розміщення засобів радіоелектронної боротьби на дахах будівель здебільшого відбувається за особистими домовленостями військового командування та військових адміністрацій із власниками нерухомості, представниками бізнесу й головами ОСББ.
Такий механізм часто ускладнює та затягує процес. Для роботи обладнання військовим зазвичай потрібна лише невелика ділянка даху, доступ до електроживлення та каналу передачі даних. Водночас необхідно врегулювати низку практичних і юридичних питань: на яких підставах встановлюється обладнання, хто оплачує використану електроенергію та хто відповідає за можливі пошкодження під час монтажу.
Додаткові труднощі виникають через бюрократичні процедури й обмежений доступ до технічних приміщень. У результаті погодження встановлення обладнання іноді може тривати тижнями.
Для розв'язання цих проблем у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16210 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення оборонних заходів».
Документ пропонує на період дії воєнного стану дозволити військовим оперативно встановлювати засоби РЕБ на приватних земельних ділянках та об'єктах нерухомості навіть без згоди їхніх власників.
Ініціатива передбачає швидкий і безоплатний доступ до необхідних об'єктів без проходження процедур землевідведення та укладання договорів оренди. Таким чином законодавці прагнуть усунути бюрократичні перешкоди, які заважають оперативно розгортати засоби протидії російським безпілотникам.
Однак Храпчинський застерігає: попри важливість задуму, документ має недоліки, які можуть ускладнити його практичне застосування. Якщо їх не виправити, замість ефективного інструмента для Сил оборони може виникнути чергова правова колізія між військовими, місцевими громадами та контролюючими органами.
Одне із зауважень фахівця стосується положення законопроєкту про оснащення точок розміщення обладнання «резервними генераторами електроживлення».
Храпчинський вважає таке формулювання невдалим, адже встановлення бензинових або дизельних генераторів на технічних поверхах житлових багатоповерхівок може суперечити вимогам пожежної безпеки.
Натомість для таких об'єктів доцільніше передбачити інверторні системи накопичення енергії та акумуляторні шафи.
«Якщо в законопроєкті не замінити слово "генератори" на "системи резервного та безперебійного живлення", міста не зможуть легально закуповувати акумуляторні станції для цих вузлів», — наголосив експерт.
За його словами, через надто вузьке формулювання місцева влада може зіткнутися з обмеженнями під час закупівлі обладнання, необхідного для безперебійної роботи засобів РЕБ.
Ще одне зауваження Храпчинського стосується того, що законодавці зосередилися переважно на засобах радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки (РЕР), але не приділили достатньої уваги іншим технологіям виявлення повітряних цілей.
Зокрема, у документі, на думку експерта, варто було б передбачити малогабаритні радіолокаційні станції та оптико-акустичні комплекси.
Він пояснює, що ефективна система протиповітряної оборони на малих висотах не може повноцінно працювати без тактичних радарів малого радіуса дії та оптичних сенсорів супроводження. Для їхнього розміщення також потрібні висотні точки, стабільне електроживлення й відповідна інфраструктура.
Отже, законопроєкт №16210 має на меті спростити розгортання засобів захисту від російських дронів, однак для його ефективної роботи необхідно врахувати не лише правові питання доступу до будівель, а й технічні вимоги до обладнання та його живлення.
Російські війська дедалі частіше використовують складні комбіновані способи повітряних атак, зокрема ударні та розвідувальні безпілотники на надмалих висотах, повітряні ретранслятори й цивільні мережі зв’язку. Через це звичні підходи до розміщення засо...
Залучення європейських держав до переговорів про завершення війни в Україні може зробити процес складнішим і тривалішим. Сторонам доведеться витрачати більше часу на узгодження позицій, обмін думками та пошук спільних рішень. Водночас у присутності Євр...
